Виплати ВПО та українцям у Польщі, додаткові відпустки військовим, щомісячні доплати та нові правила бронювання – основні зміни з 1 лютого

«Новини України – НСН» розповідають все, що відомо.

Основні зміни з 1 лютого в Україні

Додаткова оплачувана відпустка для військових, звільнених з полону

З 3 лютого 2026 року в Україні набуває чинності закон № 4749-IX, який встановлює право на додаткову оплачувану відпустку для військовослужбовців, звільнених з полону.

Згідно з документом, військовослужбовці після повернення з полону отримують додаткову відпустку тривалістю 90 календарних днів із повним збереженням грошового забезпечення. Ця відпустка надається незалежно від виду військової служби, займаної посади чи інших обставин і призначена для фізичної та психологічної реабілітації, відновлення здоров’я та соціальної адаптації після пережитого полону. Використати її можна одноразово, у зручний для військовослужбовця період.

Важливо: 90-денна відпустка є додатковою і не замінює, не скасовує та не скорочує інші види відпусток, передбачені законодавством для військовослужбовців (щорічна, за вислугу, за сімейними обставинами тощо).

Порядок оформлення такої відпустки визначатиметься командуванням відповідно до внутрішніх процедур частини та медичних рекомендацій. Закон гарантує, що на весь період відпустки за військовослужбовцем зберігається його місце служби, а також усі передбачені законодавством виплати та соціальні гарантії.

Щомісячна допомога працівникам аварійно-ремонтних бригад

За ініціативою Президента Володимира Зеленського Уряд схвалив постанову про початок експериментального проєкту з підтримки працівників аварійно-ремонтних бригад, які сьогодні повертають світло, тепло та воду до осель українців та на підприємства.

Щомісяця протягом січня-березня 2026 року працівники будуть отримувати державну допомогу — додатково 20 тисяч гривень на руки.

Це стосується працівників підприємств усіх форм власності:

• паливно-енергетичного комплексу
• житлово-комунального господарства
• «Укрзалізниці» — від бригадирів до рядових фахівців, які безпосередньо залучені до відновлювальних робіт.

Механізм підтримки максимально простий, зручний та цифровізований:

• створення Єдиного переліку підприємств, що виконують роботи;
• подання ними онлайн заявок зі списками працівників бригад;
• інформування кожного через Дію або смс про право на отримання підтримки;
• перерахування коштів на вже діючі банківські рахунки в наступному місяці після виконаних робіт.

Виплати для ВПО – хто отримає їх у лютому

Кабінет міністрів ухвалив рішення про компенсацію витрат установам, які тимчасово безкоштовно розміщують внутрішньо переміщених осіб. Йдеться про відшкодування витрат на комунальні послуги, придбання скрапленого газу та пічного палива. Про це повідомила Національна соціальна сервісна служба України.

Згідно з ухваленими змінами, збільшується соціальна норма житла та спрощується процедура підтвердження витрат. Це має забезпечити більш гнучкий механізм підтримки людей у кризових ситуаціях і безперебійне надання допомоги.

Зокрема, нові умови передбачають:

• введення механізму компенсації комунальних послуг закладам, підприємствам, установам та організаціям, які тимчасово розміщують переселенців, навіть якщо ті ще не отримали офіційного статусу ВПО;
• можливість отримання тимчасової компенсації строком до двох місяців з дати подання заяви — на період, необхідний для відновлення втрачених документів;
• підвищення розрахункової соціальної норми житла з 13,65 кв. м до 21 кв. м опалювальної площі на одну особу;
• спрощення підтвердження витрат — для розрахунку компенсації достатньо чеків і квитанцій, без обов’язкового направлення запитів до керуючих компаній чи виконавців житлово-комунальних послуг.

Крім того, у жовтні уряд продовжив термін виплати компенсації роботодавцям із прифронтових та найбільш постраждалих регіонів за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб — з трьох до шести місяців.

Програма поширюється на роботодавців, які здійснюють діяльність у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях. Розмір компенсації становить мінімальну заробітну плату — 8 647 грн — за кожного працевлаштованого переселенця, за якого сплачується єдиний соціальний внесок.

Також спрощено процедуру подання заяви на компенсацію: звернутися до центру зайнятості тепер можна не лише за юридичною адресою підприємства, а й за фактичним місцем здійснення діяльності роботодавця.

Окремо Національна соціальна сервісна служба повідомляє про безкоштовну соціальну послугу притулку для маломобільних внутрішньо переміщених осіб. Підтримка надається евакуйованим переселенцям, які мають труднощі з пересуванням, орієнтуванням у просторі або сприйняттям необхідної інформації.

Послуга надається строком до 12 місяців і передбачає проживання з повним базовим забезпеченням. Зокрема, переселенці отримують ліжко-місце з житлово-комунальними послугами, одяг, взуття, одноразове харчування, умови для особистої гігієни, приготування їжі та прання речей. Також передбачена допомога в самообслуговуванні, пересуванні, веденні домашнього господарства, формуванні соціальних навичок, вирішенні складних життєвих обставин і отриманні безкоштовної юридичної допомоги.

Зміни в програмі єОселя

З 9 лютого в Україні почнуть діяти оновлені обмеження щодо площі житла в межах державної програми “єОселя”.

Для однієї людини або подружжя максимальна дозволена площа квартири становитиме 52,5 кв. м. Якщо в сім’ї більше осіб, на кожного наступного члена родини додається по 21 кв. м, однак загальна площа квартири не може перевищувати 115,5 кв. м.

Для приватних будинків умови дещо відрізняються. Самотня людина або пара зможе претендувати на житло площею до 62,5 кв. м. За кожного додаткового члена сім’ї також додається по 21 кв. м, але максимальний ліміт для будинку становить 125,5 кв. м.

Окремо враховується вік нерухомості. У разі придбання нового житла віком до трьох років держава допускає відхилення від установлених норм до 10 % — площа може бути трохи більшою. Водночас для будинків і квартир, збудованих понад три роки тому, жодних винятків не передбачено: площа має чітко відповідати встановленим обмеженням.

Фінансовий моніторинг у лютому – кого перевірятимуть

З 2 лютого 2026 року в Україні набувають чинності оновлені правила первинного фінансового моніторингу. Вони стосуються банків, небанківських фінансових установ, страхових та лізингових компаній, аудиторів, нотаріусів, а також частини бізнесу та IT-компаній, через які проходять значні грошові потоки.

Головне нововведення — повний перехід на цифровий формат. Відтепер усі повідомлення до Держфінмоніторингу подаються виключно через електронний кабінет. Паперові звіти, старі формати обміну інформацією та інші застарілі способи більше не використовуються.

Ще одна ключова зміна — зміщення акценту в звітності. Якщо раніше суб’єкти первинного фінансового моніторингу часто подавали масові регулярні звіти, то тепер основний фокус робиться на конкретних підозрілих операціях. Кожну фінансову транзакцію потрібно оцінювати з точки зору ризиків, і повідомляти лише про ті випадки, які дійсно викликають обґрунтовані підозри.

Водночас порогові операції ніхто не скасовував: як і раніше, обов’язковому фінансовому моніторингу підлягають операції на суму від 400 тисяч гривень.

Окремо посилюється контроль за заморожуванням активів у разі підозри у фінансуванні тероризму або розповсюдженні зброї масового знищення. Нові правила чітко визначають, що саме і в які терміни повинен зробити суб’єкт фінансового моніторингу в таких ситуаціях.

Мінфін також розширив коло осіб та організацій, на яких поширюються вимоги фінансового моніторингу. Тепер під посилений контроль можуть потрапити не лише класичні фінансові установи, а й окремі великі компанії та сервіси, через які проходять значні обсяги коштів.

У Міністерстві фінансів пояснюють, що всі ці зміни спрямовані на наближення українських правил до міжнародних стандартів FATF. Фінансовий моніторинг стає більш адресним: без зайвої бюрократії, але з жорсткішим контролем саме ризикових операцій.

Допомога українцям у Польщі – працюватимуть нові правила надання

Починаючи з лютого 2026 року, зміняться правила виплати допомоги 800+ для громадян України, які перебувають у Польщі на підставі спеціального закону. Нові вимоги стосуватимуться приблизно 150 тисяч осіб.

Виплата допомоги 800+ для цієї групи буде призупинена 31 січня 2026 року. Щоб зберегти право на отримання коштів у періоді 2025–2026 років, з 1 лютого 2026 року необхідно буде повторно подати заяву.

Згідно з чинною поправкою до закону про допомогу громадянам України, право на дитячу допомогу залежатиме від професійної діяльності особи, яка подає заяву. Йдеться, зокрема, про роботу за трудовим договором або договором доручення, ведення підприємницької діяльності, отримання допомоги по безробіттю, участь у навчанні зі стипендією, а також отримання спортивних або докторських стипендій.

У новій заяві потрібно буде вказати номери PESEL заявника та дитини, надати інформацію про перетин кордону, підтвердити законність перебування в Польщі, виконання вимог щодо професійної діяльності та факт відвідування дитиною школи або дошкільного закладу в Польщі. Також з’являться додаткові питання щодо інвалідності дитини.

Вимога щодо професійної діяльності перевірятиметься автоматично на підставі даних із страхових систем, без необхідності подання додаткових документів. Водночас для деяких форм зайнятості встановлено мінімальний поріг бази для сплати страхових внесків — 50 відсотків мінімальної заробітної плати, а для окремих груп — 30 відсотків.

Від вимоги щодо працевлаштування звільняються, зокрема, батьки дітей з інвалідністю, а також особи, які подають заяви на допомогу для дітей — громадян Польщі.

Допомога 800+ надається лише за умови, що і дитина, і заявник фактично проживають у Польщі, а дитина відвідує польський навчальний заклад. У разі сумнівів ZUS може призупинити виплату коштів і щомісяця перевірятиме виконання всіх умов.

Нові правила бронювання

З 1 лютого 2026 року в Україні повністю скасовується пільговий режим бронювання військовозобов’язаних, який раніше діяв для окремих категорій підприємств.

Зокрема, низка компаній мала право на прискорену процедуру розгляду заявок на бронювання протягом лише 24 годин. Після зазначеної дати ця можливість зникає: усі заявки, незалежно від галузі чи сфери діяльності підприємства, розглядатимуться в стандартному режимі — до 72 годин.

Подати заявки на бронювання зможуть лише підприємства, які офіційно визнані критично важливими та включені до відповідних переліків. Це стосується насамперед компаній у ключових галузях: енергетиці, зв’язку, транспорті, медицині, оборонній промисловості та житлово-комунальному господарстві. Також стандартну процедуру бронювання зможуть використовувати державні органи, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, що виконують мобілізаційні завдання або працюють за державними контрактами — за умови наявності відповідного офіційного підтвердження такого статусу.

Водночас після 1 лютого переваги втрачають компанії, які раніше користувалися автоматичним прискореним бронюванням, а також бізнеси без чітко визначеного статусу критичної важливості, які проходили спрощену процедуру. Крім того, суттєво посилюються вимоги до повноти та правильності пакета документів: заявки з формальними помилками, неповними даними чи іншими недоліками розглядатимуться в загальному порядку або взагалі можуть бути відхилені.

Зміни у порядку проставлення апостиля

З 1 лютого 2026 року Міністерство юстиції України запроваджує оновлений порядок проставлення апостиля на офіційних документах, які використовуються за кордоном. Нові правила затверджені наказом Мін’юсту від 20 листопада 2025 року № 3177/5 і набудуть чинності після офіційного опублікування документа.

З цієї дати повністю втратять чинність попередні нормативні акти 2015 року, які регулювали процедуру апостилювання, подання зразків підписів і відбитків печаток. Таким чином, система апостиля переходить на повністю оновлений порядок із широким використанням цифрових інструментів.

Одним із ключових нововведень стане запуск Електронного реєстру апостилів. Саме через нього здійснюватиметься облік усіх операцій, перевірка повноважень посадових осіб, а також зберігатимуться зразки підписів, відбитки печаток і дані про сертифікати відкритих ключів. Відповідальність за наповнення та актуалізацію реєстру покладається на Мін’юст, його територіальні органи, Державну архівну службу та суди.

Новий порядок чітко встановлює строки розгляду заяв: рішення про проставлення апостиля або про відмову має бути прийняте протягом трьох робочих днів із моменту реєстрації заяви в електронному реєстрі.

Окрім того, документ систематизує всі етапи процедури — від подання документів до отримання результату та можливості перевірки інформації про вже проставлений апостиль.

Вартість послуги у 2026 році прив’язана до прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для фізичних осіб вона становитиме 670 гривень, для юридичних — 1160 гривень.

Оновлені правила мають суттєво спростити підготовку документів для навчання, роботи, працевлаштування, сімейних справ та інших юридичних процедур за кордоном, а також зменшити кількість відмов через технічні чи формальні помилки.

Також пропонуємо підписатися на Телеграм-канал ДеДопомога, аби дізнаватися про різні види допомоги українцям.

Можливо, вам також буде цікаво: Соціальна податкова пільга для сімей з дітьми — кому і на яких умовах надається