24 червня – яке сьогодні свято, прикмети і традиції, пам’ятні дати, іменини

24 червня – яке сьогодні свято, які існують прикмети і традиції цього дня, у кого іменини, які пам’ятні дати, пов’язані з цим днем.

24 червня – яке сьогодні церковне свято

24 червня в церковному календарі – Різдво чесного і славного пророка Івана Хрестителя. Святий Іван Хреститель є одним з найважливіших святих у християнській традиції. Він був пророком і попередником Ісуса Христа, який передбачив його прихід і хрестив Ісуса у річці Йордан. Його народження було чудом, оскільки його мати Єлизавета була безплідною і вже в похилому віці, коли ангел сповістив її чоловіка Захарію про народження сина.

Іван Хреститель жив у пустелі, ведучи суворе аскетичне життя. Він проповідував покаяння і хрещення для прощення гріхів, готуючи людей до приходу Месії. Його діяльність мала великий вплив на єврейське суспільство того часу і привернула багато послідовників.

24 червня у світі

Всесвітній день історії

Щороку 24 червня відзначається Всесвітній день історії — неофіційне міжнародне свято, присвячене вшануванню ролі історії в житті людства. Цей день покликаний нагадати про важливість збереження історичної спадщини, вивчення минулого та усвідомлення його впливу на сучасність і майбутнє.

Міжнародний день феї

24 червня у всьому світі відзначається Міжнародний день феї. Це свято для кожного малого та дорослого, що вірить у світ фей. А також це можливість поринути у глибоку історію, народний фольклор та традиції, у яких феї завжди були не тільки невіддільною частиною, але й головними героїнями.

День басейну

24 червня кожного року світ відзначає неофіційне, проте дуже позитивне свято – День басейну, але більш точна назва свята День плавання по колу. Ця подія пропонує ідеальне рішення класичної літньої дилеми: як потренуватися, не спітнівши і водночас залишаючись прохолодним. Але це свято не лише спортивне, оскільки плавання – це задоволення для всіх.

Міжнародний день гримера

Міжнародний день гримера. або Міжнародний день візажиста відзначається щороку 24 червня. Хоча це свято не є офіційним, воно широко відзначається в професійних колах, особливо в індустрії краси, моди та кіно.

Івана Купала

Свято Купала (або Івана Купала) — це давній слов’янський обряд, пов’язаний з обрядами літнього сонцестояння, який відзначається в ніч 24 червня за новим стилем).

Це свято має велике культурне значення серед слов’ян і є символом зміни сезону та плодючості.

Його відзначають у багатьох країнах світу, проте свято носить інші назви. Наприклад, у цей день шведи святкують як «Середину літа», у Франції («Святий Жан») та Болгарії («Яновден»). День полум’я та вогняний день відзначається албанцями та словенцями відповідно.

Свято має давню історію та є поєднанням язичницьких обрядів зі святом Івана Хрестителя, який був Предтечею Ісуса Христа. Попри сучасне християнське підґрунтя, свято зберегло багато архаїчних обрядів.

Назву «Івана Купайла» поєднують як з християнським, так і з язичницькими віруваннями. Саме так звучить назва Івана Хрестителя слов’янською мовою.

Щодо язичницького походження назви свята, то варто нагадати про божество, що називалося «Купала».

Багато ритуалів свята Івана Купала або Івана Купайла тісно зв’язані з водою. Тому не дивно, що для святкування обираються місця поряд з річками, озерами та іншими водоймами. Великі натовпи людей у вечірні години святкового дня збиралися на березі місцевих водойм та розважалися до ранку.

Перший та обов’язковий обряд – купання у річці чи озері. Люди масово заходили у водойми, оскільки вважалось, що в цей день вся нечисть виходила із води, даючи змогу безпечно скупатися. Окрім того, на Івана Купала вода отримувала магічну силу. Люди вірили, що пірнувши у воду цього дня, вони отримають зцілення від своїх хвороб.

Як і будь-яке свято з релігійним підтекстом Івана Купала має двох героїв, які воюють на боці зла і добра. Злою героїнею на 7 липня є відьма Марена, а бог Купало є уособленням добрих сил. Наші пращури вірили, що зимою на землю приходить богиня холоду та розбрату Марена. Вона є джерелом морозів, голоду та багатьох хвороб. Часто нечемних дітей лякали зимовим божеством Марою (скорочено від Марена). В деяких регіонах України її називали русалкою, яка забирала до себе людей утоплеників, існувала думка, що через неї також топилися свійські тварини.

Купайло є позитивним міфічним героєм, який заступається за молодят та благословляє їх на продовження свого роду. У римській міфології аналогом Купайла є Купідон.

Ще перед початком святкування люди робили опудала Марени та Купала. Для цього використовували гілочки верби та солому. Їх прикрашали квітами, намистом тощо. Опудала треба було встановити в центрі святкового місця, щоб під час святкування водити навколо них хороводи. Образи купальських персонажів стояли аж до ранку. Під кінець святкування Марену знищували у воді чи вогнищі на знак того, що зло переможене добром.

Оскільки урочисте дійство розпочиналося увечері та тривало упродовж ночі, розпалювалося велике вогнище, яке донині вважається одним із найважливіших символів цього липневого свята. Вогнище розпалювали на хмизі, потім до нього додавали гілки та всіляке сміття, зібране гуртом спеціально для цього обряду.

На жердині біля багаття розміщували опудало однієї з головних героїнь свята – Марени. У деяких областях України додатково ставили колесо від воза та череп кобили. Череп був символом всілякої нечисті, від якої необхідно було очиститися. А спалення колеса ототожнювали зі збільшенням добробуту.

Для того, щоб розпалити вогнище брали два каміння та терли їх одне до одного. Це завдання зазвичай доручали мешканцю громади найбільш похилого віку. Багаття горіло з вечора до самісінького ранку. Люди у давнину вірили, що варта має цілющу силу, тому навколо неї танцювали, водили хороводи. Також через вогнище стрибали, щоб очиститися.

Пізніше попіл з купальського вогнища використовували для отримання кращого врожаю на грядках. На попелище нерідко заганяли худобу. Вважалося, якщо корова перейде по місці, де нещодавно палало купальське багаття, вона буде давати більше молока. Мішечки з утвореним після такого вогнища вугіллям тримали у домівках задля захисту від нечистого.

Раніше було важко собі уявити купальську ніч без особливого ритуального вінка. Його плели з різних квітів, трав та гілочок. Після того, як було потоплено опудало злої Марени, починались гадання на судженого-рядженого. Кожна дівчина брала сплетений власноруч вінок, клала на неї запалену свічку та запускала у воду. Якщо вінок не топився і свічка на ньому довго не згасала, це означало, що дівчина скоро стане на рушник.

Існувало повір’я, що раз на рік, а саме у ніч на Івана Купала листки папороті прикрашаються пишним цвітінням. Оскільки папороть відцвітає за лічені секунди, віднайти її – завдання не з легких. Проте якщо хтось побачить та зірве квітку папороті, він отримає магічну силу – зможе ховатися від людей, розмовляти на мові тварин, віднайти приховані під землею скарби.

Саме тому, молодь часто відправлялася до лісу у пошуках таємничої квітки. Попри те, що свято Івана Купала втратило своє першочергове значення, в українських селах і надалі продовжують відзначати цю дату.

Іменини 24 червня

• Антон, Іван, Микита, Яків, Ян.

Талісманом людини, народженої 24 червня є соколине око. Камінь відомий своєю оптичною ілюзією, яка надає йому вигляд соколиного ока. Здавна вірили, що соколине око має магічні та захисні властивості.

Традиції, заборони, прикмети 24 червня

У велике свято віряни йдуть на службу до церкви, якщо немає такої можливості, то можна помолитися вдома. Добре цього дня подати милостиню, надати посильну допомогу.

У Іоана Предтечі просять зцілення від хвороб, особливо від головного болю, святому моляться за дітей і щасливий шлюб. Відомі випадки зцілення людей від тяжких захворювань після молитви перед іконою святого.

На Івана Купала з давніх-давен уважно спостерігали за природою — цього дня наші предки вірили, що самі земля і небо “відкривають свої таємниці”. Погода на Купала вважалася особливо показовою, і на її основі робили прогнози на врожай, погоду восени та навіть долю.

• Тепла й зоряна ніч — буде багатий урожай зернових і щасливий рік;
• якщо ніч на Івана Купала тиха, без вітру — очікується погожа та щедра осінь;
• роса вранці на Купала густа — на добрий врожай огірків, овочів і фруктів;
• дощ цього дня — передвісник вологого і прохолодного серпня;
• якщо на Купала гроза — літо буде врожайним, але з частими зливами;
• суха купальська ніч — гарний знак для молодят і добрий час для весільних сватань.

Ще прикмети 24 червня:

• трава має сильний запах — до дощу;
• під час сінокосу дощить — сіна буде мало;
• вночі на небі багато зірок — стільки ж буде грибів;
• жито ще не заколосилося до негоди.

Що не можна робити 24 червня:

• Не можна брати і давати в борг гроші, бо передасте своє щастя в чужі руки.
• Заборонено спати цієї ночі, тому що прокидається вся нечисть.
• Не варто піднімати гроші, якщо ви їх знайшли, принесете в життя біди.

24 червня в історії

Визначні події

• 1497 — перша задокументована згадка про відвідання європейцем Північної Америки: дослідник Джон Кабо (італієць за походженням Джованні Кабото) висадився на території, відомій нині як Ньюфаундленд, і проголосив її власністю англійського короля Генріха VII
• 1717 — представники британських масонських лож зібралися в пивній «Гусак і рожен» і заснували Велику ложу Англії — об’єднання всіх лож. Масонство оформився як організований рух.
• 1793 — Французький Конвент прийняв першу республіканську конституцію, котра проголошувала верховенство влади народу
• 1812 — армія Наполеона, найбільша військова сила Європи, що налічувала до 600 тисяч вояків, перетнула річку Німан і ступила на територію Російської імперії
• 1894 — на конгресі в Парижі, скликаному за ініціативою барона П’єра де Кубертена, прийнято рішення про утворення Міжнародного Олімпійського комітету і проведення раз на чотири роки Олімпійських ігор
• 1917 — у Києві на вщент заповненій Софійській площі Володимир Винниченко зачитав текст І Універсалу Центральної Ради, прийнятий напередодні
• 1941 — у трьох тюрмах Львова було розстріляно 2072 особи «з метою прискореного розвантаження тюрем Львівської області від контрреволюційного, кримінально-політичного елемента»
• 1941 — розпочалися підготовлені членами ОУН(б) виступи місцевого населення у Львові, Луцьку, Перемишлі, Мостиському, Городоцькому, Рудківському, Бібрському, Жовківському та Яворівському районах Львівської області та Самбірському Дрогобицької області. До вечора того ж дня повстанці захопили містечко Вербу — райцентр Ровенської області і «вистріляли 50 енкаведистів та міліціонерів».
• 1947 — вперше офіційно повідомили про НЛО
• 1948 — за наказом Сталіна СРСР почав блокаду Західного сектору Берліна, в якому проживало понад 2,5 мільйони людей
• 1973 — з посади президента Ірландії пішов найстаріший державний діяч світу 90-річний Імон де Валера, одна з найколоритніших політичних фігур 20-го століття, не в останню чергу завдяки значним зусиллям котрого Ірландія добилася незалежності від Великої Британії

Народилися 24 червня

Павло Чайка

• 1860 — Феофіл Яновський, український терапевт і філантроп
• 1897 — Іван Лютий-Лютенко (Ґонта), український військовий та громадський діяч, меценат, старшина Запорізької дивізії, повстанський отаман Холодного Яру.
• 1914 — Мирослав Любачівський, верховний архієпископ Львівський, глава Української Греко-Католицької Церкви.
• 1932 — Девід Мактаггарт, засновник організації «Грінпіс»
• 1974 — Ольга Микитенко, українська співачка (сопрано); Заслужена артистка України.
• 1981 — Руслан Мезенцев, український гімнаст, віце-чемпіон Олімпійських ігор (2000).
• 1987 — Ліонель Мессі, гравець збірної Аргентини з футболу, найкращий футболіст світу 2009—2012, 2015, 2019 рр.
• 1988 — Павло Чайка, військослужбовець Збройних сил України, лейтенант, повний кавалер ордена «За мужність», Народний Герой України.

Померли 24 червня

• 1989 — Євген Кирилюк, український літературознавець, академік Національної академії наук України.
• 2008 – Олександр Мартинець, український художник-графік, педагог, професор Харківської державної академії дизайну та мистецтв. Заслужений діяч мистецтв України.

Можливо, вам також буде цікаво: Сніг і мороз у червні: коли таке було в Україні і чому