Навколо антидепресантів існує чимало міфів та вигадок. У матеріалі нижче – правда про антидепресанти. Ця інформація буде корисною всім, хто приймає такі препарати або планує це зробити.
Хто надав інформацію
Матеріал підготувала надала платформа доказової інформації про здоров’я «Бережи себе» спільно з фахівцями.
Міфи і правда про антидепресанти
Що таке антидепресанти та як вони діють?
Антидепресанти (АД) — це сучасні медичні препарати, які допомагають людині впоратись із симптомами депресії, тривоги та інших психічних розладів. Їхня головна дія — налагодження балансу нейромедіаторів (хімічних речовин у мозку, які «передають повідомлення» між клітинами). До них належать, наприклад, серотонін, дофамін, норадреналін.
Як та коли винайшли антидепресанти?
Антидепресанти (АД) відкрили випадково у 1950-х роках, коли вчені шукали ліки не від депресії, а зовсім від інших хвороб. Перший антидепресант — іпроніазид — застосовували як засіб від туберкульозу. Саме тоді лікарі помітили несподіваний ефект: пацієнти з туберкульозом, які приймали цей препарат, ставали більш бадьорими, у них поліпшувався настрій та самопочуття. Так почали досліджувати цей ефект глибше.
Приблизно у той же час відкрили й інші АД — трициклічні (ТЦА), зокрема іміпрамін. Його спочатку випробовували як антигістамінний засіб (від алергії), але виявили, що він позитивно впливає на емоційний стан. У 1980–90-х роках з’явилися сучасніші препарати — інгібітори зворотного захоплення серотоніну. Їхня дія була м’якшою, з меншою кількістю побічних ефектів, ніж у їх попередників. І саме вони зробили антидепресанти популярнішими у світі.
Що лікують антидепресанти
Попри назву антидепресанти використовуються для лікування багатьох психічних розладів, а не тільки депресії.
Серед них:
- панічний розлад;
- обсесивно-компульсивний розлад;
- генералізований тривожний розлад;
- соціальний тривожний розлад;
- посттравматичний стресовий розлад (ПТСР);
- соматоформні розлади (зокрема іпохондричний);
- розлади харчової поведінки, зокрема нервова булімія;
- передменструальний дисфоричний розлад;
- дисморфофобічний розлад;
- численні больові синдроми (як-от мігрень, фіброміалгія, нейропатичний і хронічний біль);
- порушення сну.
Призначити антидепресанти може виключно лікар, який має відповідні знання. Найчастіше це є відповідальністю психіатра. Проте загалом рекомендувати приймання АД може психотерапевт (не психолог, а саме фахівець із медичною освітою), сімейний лікар, невролог або інші фахівці.
Чи всі антидепресанти працюють однаково?
Антидепресанти зазвичай розподіляють за кількома класами. Ліки в кожному класі схожі, але не ідентичні, по-різному діють на тіло та мозок:
- СІЗЗС (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну) — збільшують кількість серотоніну в мозку. Це впливає на наш настрій, апетит, соціальну поведінку, режим сну та сексуальне бажання.
- СІЗЗСН (інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норадреналіну) — збільшують кількість не лише серотоніну, але й норадреналіну, що допомагає поліпшити концентрацію та уважність.
- Атипові антидепресанти — впливають на рівень дофаміну, норадреналіну та серотоніну в організмі в інший спосіб, ніж більшість АД, тому їх називають «атиповими».
- Модулятори серотоніну — впливають на рецептори серотоніну у мозку, їх дія схожа на згадані вище СІЗЗС.
- ТЦА (трициклічні антидепресанти) — відносно старий клас ліків, які наразі застосовують при стійкій до лікування депресії (коли приймання принаймні двох АД не покращує стан людини) та тривожності, мають більше побічних ефектів.
- ІМАО (інгібітори моноаміноксидази) — також представники «старого» покоління ліків, ефективні при стійкій до лікування депресії, їх приймання вимагає певних змін у раціоні, щоб уникнути підвищення артеріального тиску.
Коли антидепресанти починають діяти?
У більшості випадків уже за 2 тижні після початку приймання АД людина відчуває покращення. Проте зазвичай має минути принаймні 4-8 тижнів, перш ніж з’являється бажаний ефект. А для того, аби ліки почали діяти повною мірою, може знадобитись від 6 до 12 тижнів.
Важливо: Якщо протягом 3-4 тижнів приймання пацієнт не почуває жодних змін у своєму стані, варто знову звернутися до лікуючого лікаря та запитати, що можна зробити.
Як довго потрібно приймати антидепресант?
Лікування, як правило, розподіляють на три етапи:
- початкова пробна терапія;
- продовження лікування;
- підтримувальна терапія.
Приймання для підтримки потрібне передусім, щоб зменшити ризики рецидиву (повернення розладу).
Тривалість приймання препаратів для кожного випадку – індивідуальна з багатьма змінними: вид розладу, стан пацієнта, відповідь організму на препарат тощо. Наприклад, людина може приймати ліки від кількох тижнів (наприклад, у випадку корекції сну) й до років.
При найбільш розповсюджених станах, які лікуються антидепресантами (тривожний розлад та депресії), терапія зазвичай триває не менше 6-12 місяців. Наприклад, якщо це вперше виявлена депресія, ідеться про 6-9 місяців із моменту покращення стану, а кожен наступний депресивний епізод лікується триваліше. Важливо не знижувати дозування та не припиняти приймання препарату самостійно без консультації з лікарем.
Побічні реакції антидепресантів
Незначні побічні ефекти у перші кілька тижнів приймання АД є нормою. Більшість симптомів зникають самостійно за деякий час. Якщо ж вони тривають понад два тижні та/або серйозно турбують пацієнта, варто звернутися до лікаря та проконсультуватися стосовно подальшого лікування.
Для кожного препарату є свій перелік побічних ефектів. Серед найбільш поширених:
- почуття тривоги й неспокою;
- проблеми зі сном;
- головний біль;
- нудота, діарея або закреп;
- сухість у роті;
- сексуальна дисфункція;
- зміна апетиту.
Якщо пацієнта турбують інші симптоми, які потенційно пов’язуються з прийманням антидепресантів, про це необхідно повідомити лікаря. Фахівець допоможе з’ясувати, чим саме викликані симптоми. Якщо йдеться про індивідуальну реакцію на ліки, лікар може відкоригувати дозування або замінити препарат.
Чим небезпечне раптове припинення приймання антидепресантів?
Раптове припинення або різке зниження дозування АД часто викликає побічні ефекти у вигляді симптомів відміни: запаморочення, головний біль, нудоту, тривогу, підвищену пітливість, безсоння, озноб, дратівливість тощо. І хоча ці ознаки зазвичай слабкі й зникають протягом 1-2 тижнів без специфічного втручання, інколи цей процес може розтягнутись на місяці й заважати функціонуванню людини. Тому так важливо всі рішення щодо приймання антидепресантів приймати виключно спільно з лікарем, який допоможе пережити цей період легше.
Чи впливають антидепресанти на вагу?
Серед побічних ефектів антидепресантів, які часто викликають застереження, — вплив на вагу. Під час приймання АД вага дійсно може змінюватись, зокрема через вплив препарату на апетит людини. Деякі препарати можуть підвищувати апетит, інші — знижувати. Цей нюанс фахівець завжди враховують під час підбору АД. Це можна використати на користь: людині, яка має масу тіла нижче норми та знижений апетит, можна призначити АД, які підвищують апетит. І навпаки — пацієнту з надмірною вагою чи компульсивним переїданням — препарат, який знижує апетит.
Важливо: Вплив препаратів на вагу можна мінімізувати, якщо збалансовано харчуватися з фокусом на повільні вуглеводи та клітковину, уникати надмірних стресів і мати регулярну фізичну активність.
Також важливо зважати на те, що ментальні розлади, зокрема депресія й тривожні розлади, часто супроводжуються порушенням апетиту в обидві сторони. У таких випадках при коректному призначенні АД симптоми розладу поступово зникають, і апетит, відповідно, повертається до норми. Це не слід плутати з побічною дією АД.
Можливо, вам також буде цікаво: На тілі не було живого місця, але вона прошепотіла номер паспорта і коду: історія порятунку пані Ольги з Костянтинівки (фото)
