DIM.RIA

Міфи і правда про антидепресанти: що обов’язково потрібно знати

Міфи і правда про антидепресанти: що обов’язково потрібно знати

Навколо антидепресантів існує чимало міфів та вигадок. У матеріалі нижче – правда про антидепресанти. Ця інформація буде корисною всім, хто приймає такі препарати або планує це зробити.

Хто надав інформацію

Матеріал підготувала надала платформа доказової інформації про здоров’я «Бережи себе» спільно з фахівцями.

Міфи і правда про антидепресанти

Що таке антидепресанти та як вони діють?

Антидепресанти (АД) — це сучасні медичні препарати, які допомагають людині впоратись із симптомами депресії, тривоги та інших психічних розладів. Їхня головна дія — налагодження балансу нейромедіаторів (хімічних речовин у мозку, які «передають повідомлення» між клітинами). До них належать, наприклад, серотонін, дофамін, норадреналін.

Як та коли винайшли антидепресанти?

Антидепресанти (АД) відкрили випадково у 1950-х роках, коли вчені шукали ліки не від депресії, а зовсім від інших хвороб. Перший антидепресант — іпроніазид — застосовували як засіб від туберкульозу. Саме тоді лікарі помітили несподіваний ефект: пацієнти з туберкульозом, які приймали цей препарат, ставали більш бадьорими, у них поліпшувався настрій та самопочуття. Так почали досліджувати цей ефект глибше.

Приблизно у той же час відкрили й інші АД — трициклічні (ТЦА), зокрема іміпрамін. Його спочатку випробовували як антигістамінний засіб (від алергії), але виявили, що він позитивно впливає на емоційний стан. У 1980–90-х роках з’явилися сучасніші препарати — інгібітори зворотного захоплення серотоніну. Їхня дія була м’якшою, з меншою кількістю побічних ефектів, ніж у їх попередників. І саме вони зробили антидепресанти популярнішими у світі.

Що лікують антидепресанти

Попри назву антидепресанти використовуються для лікування багатьох психічних розладів, а не тільки депресії.

Серед них:

  • панічний розлад;
  • обсесивно-компульсивний розлад;
  • генералізований тривожний розлад;
  • соціальний тривожний розлад;
  • посттравматичний стресовий розлад (ПТСР);
  • соматоформні розлади (зокрема іпохондричний);
  • розлади харчової поведінки, зокрема нервова булімія;
  • передменструальний дисфоричний розлад;
  • дисморфофобічний розлад;
  • численні больові синдроми (як-от мігрень, фіброміалгія, нейропатичний і хронічний біль);
  • порушення сну.

Призначити антидепресанти може виключно лікар, який має відповідні знання. Найчастіше це є відповідальністю психіатра. Проте загалом рекомендувати приймання АД може психотерапевт (не психолог, а саме фахівець із медичною освітою), сімейний лікар, невролог або інші фахівці.

Чи всі антидепресанти працюють однаково?

Антидепресанти зазвичай розподіляють за кількома класами. Ліки в кожному класі схожі, але не ідентичні, по-різному діють на тіло та мозок:

  • СІЗЗС (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну) — збільшують кількість серотоніну в мозку. Це впливає на наш настрій, апетит, соціальну поведінку, режим сну та сексуальне бажання.
  • СІЗЗСН (інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норадреналіну) — збільшують кількість не лише серотоніну, але й норадреналіну, що допомагає поліпшити концентрацію та уважність.
  • Атипові антидепресанти — впливають на рівень дофаміну, норадреналіну та серотоніну в організмі в інший спосіб, ніж більшість АД, тому їх називають «атиповими».
  • Модулятори серотоніну — впливають на рецептори серотоніну у мозку, їх дія схожа на згадані вище СІЗЗС.
  • ТЦА (трициклічні антидепресанти) — відносно старий клас ліків, які наразі застосовують при стійкій до лікування депресії (коли приймання принаймні двох АД не покращує стан людини) та тривожності, мають більше побічних ефектів.
  • ІМАО (інгібітори моноаміноксидази) — також представники «старого» покоління ліків, ефективні при стійкій до лікування депресії, їх приймання вимагає певних змін у раціоні, щоб уникнути підвищення артеріального тиску.
Важливо: Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну/норадреналіну (СІЗЗС та СІЗЗСН) на сьогодні є найбільш поширеними антидепресантами. Часто їх застосовують як препарати першої лінії через високу ефективність, добру переносимість та загальну безпеку при передозуванні.

Коли антидепресанти починають діяти?

У більшості випадків уже за 2 тижні після початку приймання АД людина відчуває покращення. Проте зазвичай має минути принаймні 4-8 тижнів, перш ніж з’являється бажаний ефект. А для того, аби ліки почали діяти повною мірою, може знадобитись від 6 до 12 тижнів.

Важливо: Якщо протягом 3-4 тижнів приймання пацієнт не почуває жодних змін у своєму стані, варто знову звернутися до лікуючого лікаря та запитати, що можна зробити.

Як довго потрібно приймати антидепресант?

Лікування, як правило, розподіляють на три етапи:

  • початкова пробна терапія;
  • продовження лікування;
  • підтримувальна терапія.

Приймання для підтримки потрібне передусім, щоб зменшити ризики рецидиву (повернення розладу).

Тривалість приймання препаратів для кожного випадку – індивідуальна з багатьма змінними: вид розладу, стан пацієнта, відповідь організму на препарат тощо. Наприклад, людина може приймати ліки від кількох тижнів (наприклад, у випадку корекції сну) й до років.

При найбільш розповсюджених станах, які лікуються антидепресантами (тривожний розлад та депресії), терапія зазвичай триває не менше 6-12 місяців. Наприклад, якщо це вперше виявлена депресія, ідеться про 6-9 місяців із моменту покращення стану, а кожен наступний депресивний епізод лікується триваліше. Важливо не знижувати дозування та не припиняти приймання препарату самостійно без консультації з лікарем.

Побічні реакції антидепресантів

Незначні побічні ефекти у перші кілька тижнів приймання АД є нормою. Більшість симптомів зникають самостійно за деякий час. Якщо ж вони тривають понад два тижні та/або серйозно турбують пацієнта, варто звернутися до лікаря та проконсультуватися стосовно подальшого лікування.

Для кожного препарату є свій перелік побічних ефектів. Серед найбільш поширених:

  • почуття тривоги й неспокою;
  • проблеми зі сном;
  • головний біль;
  • нудота, діарея або закреп;
  • сухість у роті;
  • сексуальна дисфункція;
  • зміна апетиту.

Якщо пацієнта турбують інші симптоми, які потенційно пов’язуються з прийманням антидепресантів, про це необхідно повідомити лікаря. Фахівець допоможе з’ясувати, чим саме викликані симптоми. Якщо йдеться про індивідуальну реакцію на ліки, лікар може відкоригувати дозування або замінити препарат.

Важливо: У жодному разі не варто припиняти приймання ліків, не узгодивши це з лікуючим лікарем. Це може бути небезпечно для здоров’я.

Чим небезпечне раптове припинення приймання антидепресантів?

Раптове припинення або різке зниження дозування АД часто викликає побічні ефекти у вигляді симптомів відміни: запаморочення, головний біль, нудоту, тривогу, підвищену пітливість, безсоння, озноб, дратівливість тощо. І хоча ці ознаки зазвичай слабкі й зникають протягом 1-2 тижнів без специфічного втручання, інколи цей процес може розтягнутись на місяці й заважати функціонуванню людини. Тому так важливо всі рішення щодо приймання антидепресантів приймати виключно спільно з лікарем, який допоможе пережити цей період легше.

Чи впливають антидепресанти на вагу?

Серед побічних ефектів антидепресантів, які часто викликають застереження, — вплив на вагу. Під час приймання АД вага дійсно може змінюватись, зокрема через вплив препарату на апетит людини. Деякі препарати можуть підвищувати апетит, інші — знижувати. Цей нюанс фахівець завжди враховують під час підбору АД. Це можна використати на користь: людині, яка має масу тіла нижче норми та знижений апетит, можна призначити АД, які підвищують апетит. І навпаки — пацієнту з надмірною вагою чи компульсивним переїданням — препарат, який знижує апетит.

Важливо: Вплив препаратів на вагу можна мінімізувати, якщо збалансовано харчуватися з фокусом на повільні вуглеводи та клітковину, уникати надмірних стресів і мати регулярну фізичну активність.

Також важливо зважати на те, що ментальні розлади, зокрема депресія й тривожні розлади, часто супроводжуються порушенням апетиту в обидві сторони. У таких випадках при коректному призначенні АД симптоми розладу поступово зникають, і апетит, відповідно, повертається до норми. Це не слід плутати з побічною дією АД.

Можливо, вам також буде цікаво: На тілі не було живого місця, але вона прошепотіла номер паспорта і коду: історія порятунку пані Ольги з Костянтинівки (фото)

Пошук
e-mail
Важливі
Новини
Lite
Отримати допомогу
Радіо