Вбиті росією. Владислав Цикановський був уродженцем Черкас. Закінчив фаховий коледж харчових технологій та бізнесу. У липні 2020-го його призвали на строкову службу до лав ЗСУ, а в грудні того ж року він підписав контракт. З початку повномасштабного вторгнення захищав Україну на Житомирщині, на півдні, на Запоріжжі і на Донеччині. Загинув біля села Андріївка Бахмутського району…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Владислав Цикановський
Загиблі Захисники України: Владислав Цикановський
Солдат Владислав Цикановський, псевдо Троєщина, народився 28 квітня 2001 року в місті Черкаси. Навчався у Черкаському комерційному технікумі (на 2026 рік – фаховий коледж харчових технологій та бізнесу) за спеціальністю «технологія харчування». Опанував фах техніка-технолога.
У липні 2020-го його призвали на строкову службу до лав Збройних Сил України, а в грудні того ж року він підписав контракт із 44-ю окремою артилерійською бригадою імені гетьмана Данила Апостола. Брав участь в операції Об’єднаних сил на сході країни. У червні 2021 року отримав статус учасника бойових дій.
З початку повномасштабного вторгнення воював у лавах 44-ї ОАБр. Захищав Житомирщину та південь України, потім вирушив на Запорізький напрямок. 20 червня 2023 року перевівся до 3-тя окрема штурмова бригада.
«Мій син дуже любив свого собаку Ірвіна. До служби в армії брав з ним участь у кінологічних виставках. Під час строкової забрав його із собою в Тернопіль. А вже під час повномасштабної війни просив рідних дбати про те, щоб Ірвін був у безпечному місці», – розповіла мама Оксана
Владислав поліг 18 серпня 2023 року біля села Андріївка Бахмутського району Донецької області. Під час бойового завдання воїн зазнав смертельних мінно-вибухових та уламкових поранень. Захисникові назавжди 22 роки.
«Влад був наполегливим: якщо в щось вирішив, то йшов до своєї мети. Мав загострене почуття справедливості. Поважав старших, завжди допомагав бабусям, які досі пам’ятають його. Був найкращим сином, строгим братом, який прищепив сестрі важливі життєві цінності, вірним і відданим другом. Він був нашим серцем. Ми дуже сумуємо і любимо його», – додала мама
Воїна нагородили орденом «За мужність» III ступеня та відзнакою «Комбатанський хрест».
Поховали Владислава в рідних Черкасах.
У нього залишилися батько Віталій, мама Оксана та сестра Марія.
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
