Ще одна колишня християнська святиня у Стамбулі стане мечеттю

Перетворивши всесвітньо відомий собор Святої Софії в Стамбулі на мечеть, президент Туреччини взявся за іншу колишню Православну Церкву в цьому місті. 21 серпня Ердоган підписав указ, згідно з яким відтепер мусульманські богослужіння будуть проводитися в монастирі хору в Стамбулі, до ансамблю якого входить візантійська церква Христа Спасителя в Полях.

Як і собор Святої Софії, монастир хору є частиною Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Будівля, розташована в стамбульському районі Фатіх, була побудована в VI столітті за часів Візантійської імперії і перетворена на мечеть в 1511 році після захоплення Константинополя турками-османами. А в 1945 році уряд Турецької Республіки присвоїв церкві статус музею, після чого її відкрили для туристів.

Колишня церква Христа Спасителя славиться своїми унікальними і добре збереженими фресками і мозаїками. В останні дні в соцмережах можна побачити безліч відеороликів, на яких відображені довгі черги перед музеєм. Судячи з усього, багато хто хоче в останній раз побачити твори мистецтва, перш ніж указ Ердогана вступить в силу – адже очікується, що візантійські фрески надалі будуть закриті шторами.

Очікується, що рішення Ердогана перетворити музей хору в мечеть спричинить за собою новий виток напруженості. Його аналогічні дії щодо собору Святої Софії в липні 2020 року вже викликали шквал критики по всьому світу.

Глава Константинопольської Православної церкви Патріарх Варфоломій, зокрема, заявив, що собор є одним з найважливіших об’єктів культурної спадщини і належить не тільки його безпосереднім власникам, але і “всьому людству”. Стурбованість зміною статусу собору висловили і в Російській Православній Церкві, а також у світовій Раді Церков, у Ватикані та Європарламенті.

Схожої реакції варто очікувати і зараз. Голова Асоціації підтримки фондів грецьких громад (RUMVADER) Лакі Вінгас шкодує про останнє рішення Ердогана. Стамбул-культурна столиця Туреччини, і його культурне розмаїття не можна ставити під сумнів, підкреслює Вінгас.

На погляд глави RUMVADER, безкомпромісна позиція турецької влади сприятиме подальшій маргіналізації національних і релігійних меншин в країні. За його словами, багато молодих жителів Туреччини з міграційним корінням тепер все частіше шукають роботу за кордоном.

“За останні 15 років в Стамбул переїхало багато греків. Вони успішно інтегрувалися і вносять свій внесок у життя суспільства. Те, що зараз багато хто розмірковує над тим, щоб повернутися в Грецію, викликає у мене занепокоєння”,

 – зізнався Лакі Вінгас.

Мистецтвознавець Осман Ерден також розцінює дії Ердогана як замах на культурно-історичну спадщину Стамбула. Статус музею, який протягом десятиліть зберігався за собором Святої Софії і монастирем хору, був знаком того, що в Стамбулі шанують все його історичне минуле без винятків, вважає Ерден.

“Цей статус ніколи не був спрямований проти Османської імперії або ісламу”,

– підкреслює він і нарікає на те, що історія Стамбула з кожним днем все сильніше політизується. Це несправедливо по відношенню до історичного минулого міста, зазначає мистецтвознавець.

Антрополог Айше Чавдар вважає перетворення колишніх християнських церков на мечеті політичним маневром.

“На муніципальних виборах у червні 2019 року кандидат від Партії Ердогана програв у Стамбулі представнику опозиції. Тепер президент і його прихильники, вірогідно, шукають інші способи залишити в місті свій слід”,

– пояснює вона.

І додає, що тим самим влада посилає населенню чіткий сигнал – дивіться, мовляв, ми все ще тут. За словами Чавдар, це матиме далекосяжні наслідки: політикам, які в майбутньому змінять Едогана і його уряд, буде вкрай складно повернути процес ісламізації назад.

Раніше ми повідомляли: Екоактивістка Грета Тунберг повертається до школи після річної перерви

Рекламні блоки на нашому сайті дозволяють нам бути незалежним ЗМІ, а вам – отримувати оперативну і не проплачену ніким інформацію. Переглядаючи рекламу, ви робите свій внесок у розвиток незалежної журналістики України