Костянтинівка на Донеччині вже майже знищена ворогом. Але у місті залишається близько 5 тисяч людей. Вони намагаються триматися. Зараз евакуація вкрай ускладнена. А з кожним днем можливість виїхати стає ще більш примарною.
Як «живе», а точніше виживає прифронтове місто, практично знищене росіянами, «Новини України – НСН» розповідають з посиланням на Сухопутні війська і видання «Східний варіант».
Росіяни добивають Костянтинівку
У Сухопутних військах кажуть, що росіяни день за днем перетворюють місто на привид. Б’ють по багатоповерхівках, магазинах, церквах, по всьому, де є ознаки життя. Авіабомби й артилерія — десятками щодня. FPV-дрони ганяють людей і машини по вулицях, як на полюванні. У цей час воїни 24 ОМБр імені короля Данила тримають оборону на східних підступах до міста — у Часовому Яру.
За даними Донецької обласної державної адміністрації, у місті залишаються близько 4500 цивільних. Евакуація — ускладнена через постійні удари противника. Мешканців закликають виїжджати… Хоч це і дуже складно.
Місцеві кажуть, що ще хочуть протриматися у Костянтинівці
Але місцеві кажуть, що ще хочуть протриматися у Костянтинівці. Принаймні до моменту, поки там працюватимуть магазини й заїжджатимуть волонтери. Про це пише видання «Східний варіант», яке більш детально розповіло про сумні реалії прифронтового міста.
Журналісти зазначають: за словами волонтерів, сьогодні кожен заїзд у місто може стати останнім. Ніхто не може гарантувати, що навіть наступного ранку в межі міста доїде бодай якась автівка.
Костянтинівка на Донеччині сьогодні повністю «сіра». Фактично місто перетворилося на зону бойових дій, яку поки що контролюють Сили оборони. Вцілілих будівель зовсім не лишилося, хоча окупанти навіть не зайшли в місто. Спроби прорватися в нього СОУ вдало зривають, проте по проросійських радіостанціях вороги регулярно сіють чутки, нібито в частину міста диверсійно-розвідувальним групам вдалося зайти «у великій кількості». Декого ці слова жахають, тому вони намагаються якомога швидше виїхати.
Як виглядає і “живе” Костянтинівка
Однак близько п’ять тисяч людей досі лишаються жити у підвалах, під авіабомбами та небом, яке перенасичене ударними російськими дронами.
«Під**и давно все розбили, немає нічого живого. Люди їсти на вогнищах готують і мертвих у дворах закопують. Я виїхала два тижні тому, а мої родичі не виходять на зв’язок тиждень. Мабуть, генератор полетів. А так єдине, що там лишилося – це два магазини на все місто й один Пункт незламності. Він працював навіть після двох прильотів поряд», – розповіла про реалії сьогоденної Костянтинівки її мешканка Ольга Яковлева
Журналісти Східного Варіанта побачили, в яких умовах місцеві виживають сьогодні, що з умов цивілізації їм поки що доступне, і дізналися, що стримує їх від порятунку у вигляді евакуації.
«Син з сусідами відкопував батька з-під обвалу й хоронив на городі»
Прильоти по Костянтинівці, які вбивають, калічать людей чи «вкладають» багатоповерхівки з останнього поверху по підвал – буденність фронтового міста. Кожного дня кілька десятків дронів атакують місто, не лишаючи людям можливості не потрапити під рій БпЛА. Крім того, місто регулярно «поливають» мінометними обстрілами та відпрацьовують авіацією по спальних районах, де ще живуть сотні цивільних. Не всі з них перебралися у підвал – в частині будинків він у настільки жахливому стані, що люди обирають жити навіть на верхніх поверхах, але не серед купи сміття та щурів.
Евакуації в таких умовах – для волонтерів ризик не повернутися додому, не доїхати навіть на адресу, звідки зафіксували заявку, або ж стати ціллю дрона-ждуна, повертаючись з людьми в «цивілізацію».
«Правий берег. На першій адресі гукали людей, ніхто не обізвався. Ворожих дронів було забагато. Вирішили заїхати пізніше. На другій адресі жінка почала з нами торгуватись, поїду з вами якщо заберете усі речі… До дронів приєдналась арта, ворожі дрони загнали по хованкам. Відчуття та нерви на межі… Домовитись з жінкою так і не змогли. Через кілька годин повернулися на першу адресу, там жінка лежача. Виїжджали під грохот від розривів російських КАБів», – розповідає евакуаційні будні волонтер Едуард Мельников
Місцевих все частіше доводиться евакуйовувати посмертно. Якщо такі випадки раніше траплялися раз на кілька тижнів, то станом на зараз майже кожна евакуація включає в себе такі трагічні випадки.
Волонтерів, які готові їхати на евакуацію під бомби, меншає, частина з них тимчасово не може здійснювати рейси через те, що дрони поцілили їхні автівки. Послуги таксистів коштують захмарні кошти – від 1000 гривень в один бік до Дружківки, і стільки, ж якщо не більше – назад.
В чатах Костянтинівки часто можна зустріти повідомлення на кшталт «шукаю родича, не знаю, де він, а волонтери відмовились приїжджати й шукати його». Нерідко претензії саме до волонтерів та їх відмов у пошуку «загуби».
«Ми до волонтерів звернулися, але вони сказали, що потрібно сказати точну адресу, де він перебуває, живе. Але ми не знаємо, де він точно. Востаннє його бачили на «Червоному містечку», а потім він кудись пішов. Ми не знаємо, що робити, він там пропаде. Вже тиждень ходить голодний. Тому шукаємо тих, хто може поїхати, пошукати його і вивезти. Або хтось, хто вже там бачив його і направить у тому напрямку волонтерів», – розповідає Оксана Іванова, мешканка Костянтинівки, яка вже евакуювалася до Кривого Рогу
Дехто з містян, які виїхали, вже змирилися з тим, що місто буде захоплене. І єдине, про що мріють, аби їх домівки були знищені. Щоб там не оселилися росіяни.
Зокрема, серед таких Олег Дробиш, який поїхав з міста ще на початку вторгнення. Будинок, у якому розміщена його квартира, «прошитий» ракетою, проте ще вцілів. Чоловік каже, що понад усе не хоче, аби в його житло заселився хтось з окупантів. Том готовий назавжди попрощатися з квартирою.
«Усі будинки навколо зруйновані, а мій стоїть без вікон. Його просто прошило наскрізь ракетою (вона у дах увійшла, через квартиру вилетіла й вибухнула на вулиці). Я впевнений, що більшість мешканців усіх цих будинків не хотіли б, щоб їхня квартира згоріла. Але я цього дуже хочу. Я до цього був готовий ще в березні 2022, коли вивіз останнього члена родини з поруч розташованого села. Тому всі ці руйнування не викликають у мене ні здивування, ні емоцій. Все очікувано, але я просто невдоволений, що моя квартира ціла, тільки балкон посипався і скла немає», – каже чоловік
Сьогодні будні, до яких мусять готуватися люди, чиї рідні лишаються в Костянтинівці – це шукати охочих або волонтерів, які вивезуть у найкоротші терміни потенційно поранену чи мертву людину з міста. Те, з чим доводиться мириться – що навіть під час евакуації, вже запізньої, цю людину вони можуть втратити.
«Шановні мешканці Костянтинівки, прошу вашої допомоги. Немає зв’язку з моєю сестрою Панченко Оленою. Знаю, що в їхню машину потрапив дрон, вони з чоловіком живі. Більше ніяких звісток», – текст одного з пошукових повідомлень у чаті Костянтинівки
Інформації про сестру жінка так і не знайшла. Таких повідомлень у спільнотах – кожного дня на кілька більше. Зараз їх уже сотні, – пише «Східний Варіант»
Фото: 24 ОМБр імені короля Данила і “Східний Варіант”
Ще новини України: Обстановка на фронті 3 грудня: ворог окупував Козацьке, просунувся на Запоріжжі, у Покровську і Мирнограді, сталося 201 боєзіткнення
