Двох дітей у Херсоні окупанти розстріляли з танку. На щастя, вони вижили. Зокрема, завдяки миттєвій реакції мами, яка теж отримала поранення, але навіть не помітила цього одразу… Хлопців спочатку рятували херсонські медики, а потім вони потрапили до Охматдиту.
Про це інформують з посиланням Охматдит «Новини України – НСН».
Двох дітей у Херсоні окупанти розстріляли з танку
Звичайна поїздка на ранкове заняття із шахів обернулася для 17-річного Анатолія та 8-річного Артема на трагедію. Російський танковий обстріл накрив їхню вулицю за лічені секунди. Анатолій саме вийшов, щоб відчинити ворота, коли поруч пролунав вибух.
Мама Олена згадує той страшний день: “Я почула крик старшого сина. Бачу — він лежить на землі із пораненими ногами . А машина, де сидів Артем, горіла. Я кричу: «Артемчику, виходь!» А він каже: «Мамо, я не можу стати на ніжки».
Попри шок, Олена зуміла відтягти обох дітей від палаючого авто та викликати швидку. Уже в лікарні медики виявили, що в неї наскрізне поранення, та також госпіталізували.

До Охматдиту потрапили у важкому стані
До відділення реконструктивно-пластичної мікрохірургії НДСЛ «Охматдит» хлопці потрапили у тяжкому стані — обидва вже з ампутованими частинами нижніх кінцівок та відкритими мінно-вибуховими ранами .
Анатолій мав ампутацію переднього відділу правої стопи, а також важку рану з дефектом п’яткової кістки на лівій. Команда мікрохірургів повністю загоїла всі рани.

У Артема травми були значно важчі.
”У нього була ампутація на рівні верхньої третини гомілки. Але через некроз м’язів ми були змушені виконати реампутацію на рівні колінного суглоба . На лівій стопі хлопчик мав значний дефект кісток і м’яких тканин, тож ми виконали складну шкірну пластику ”, — розповідає Валерій Бовкун, завідувач відділення реконструктивно-пластичної мікрохірургії

Паралельно з хірургами працювали реабілітологи— вони допомагали хлопцям відновлювати рухливість, адаптуватися до змін у тілі та готуватися до подальшого протезування. Психологи підтримували дітей, допомагаючи прожити травму та страх майбутнього.
Мама Олена ледь стримувала сльози
Коли настав час виписки, мама Олена ледь стримувала сльози — для родини Охматдит став місцем безпеки й підтримки. Маленький Артем навіть підготував для медиків власний вірш, щоб віддячити за порятунок.

Попереду в братів — тривалий шлях до протезування та відновлення. Вони мріють повернутися до лікарні вже на своїх нових ніжках, щоб показати медикам свої перші кроки та разом порадіти успіхам.
Ще новини України: Росіяни розстріляли пʼятьох українських військових у Запорізькій області





