Яку частину Запорізької області захоплено? Яка гуманітарна ситуація? Чи є випадки масових вбивств і репресій мирного населення? Чи багато зрадників-колаборантів? Які міста постраждали найбільше? Відповіді на ці та інші болючі питання – в інтерв’ю, яке ми публікуємо «без купюр», нижче.
— Які наразі безпекова та гуманітарна ситуації в області?
— Складні. По лінії зіткнення бої не припиняються вже місяць. Особливо в східній частині області, яка межує з Донбасом. Там регулярні артобстріли. Кілька разів на тиждень обстрілюють наші території, є руйнування і жертви, зокрема серед мирного населення.
Гуманітарна ситуація на підконтрольній території більш-менш. В перші дні була паніка і люди все розкупили. Але зараз торговельні мережі повністю наповнили асортимент і все виглядає так, наче війни і немає.
В деяких регіонах є проблеми з певними категоріями продуктів харчування і особливо з ліками. Ускладнено функціонування медичної системи. В Пологах повністю захопили лікарню. Головних лікарів, які не погоджуються, “звільняють”. Намагаються захопити управління лікарнями. Тому ускладнене передання медичних засобів за певними категоріями.
Також на людей здійснюється постійний тиск. По селах і містах робиться будинковий та квартирний обхід. Приходять та компостують мозок, 5-7 чоловік роблять обшуки та схиляють до співпраці або просто намагаються залякати, щоб люди не висовували ніс.
— А вони ходять до всіх чи до когось конкретного?
— По селах — до всіх. Різні групи зайшли на різні території і, відповідно, по-різному здійснюють ці заходи.
— Повернімося до оперативної ситуації. Ви кажете про артобстріли. В них зараз стратегія тримати в напрузі регіон, поки йде перегрупування для наступу на Донбас? Або є ризик просування і Запорізькою областю?
— На Донбасі вони концентруються зокрема і через Запорізьку область. У Генштабі просто чомусь це назвали Таврійським напрямком. Я не знаю, хто таке слово придумав. Таврійська губернія тільки в Російській імперії була, і згадувати такі терміни… Хтось невдало це зробив.
— Вони через тимчасово окуповані райони Запорізької області переганяють техніку?
— Вони сконцентрували техніку, деяку окопали і ведуть бойові дії безпосередньо на лінії зіткнення. На східному напрямку — постійно, на запорізькому — тримають в напрузі.
— Які масштаби руйнувань в області?
— В нас зафіксовано 411 випадків руйнувань будинків. В Гуляйполі вже кілька тижнів ведуться бої, і там обрахувати важко. Тільки завдяки одному Гуляйполю і околицям ця цифра може збільшитися удвічі.
Є території, які без обстрілів… Ви знаєте, що в перший день російські війська були фактично під Мелітополем. Тобто вони одразу окупували дороги, а тільки потім почали входити в міста.
— В них була стратегія не заходити в міста й пройти максимально далеко, як тільки зможуть?
— По містах спочатку намагалися бомбити тільки військові об’єкти, а коли зрозуміли, що люди чинять спротив і не підкоряються, почали сипати скрізь і займатися терором. Таке враження, що вони розраховували, що хтось їх буде зустрічати з квітами. “Всі їх методи — викрадання, залякування, тиск — це методи терористів. Це народ-терорист”.
— Які міста найбільше постраждали?
— В Пологах центр дуже серйозно постраждав, Гуляйполе постраждало. Є невеличкі міста, де є руйнування.
— Скільки відсотків області зараз окуповані? Які райони?
— Лінія зіткнення не змінюється вже місяць. Населені пункти на лінії від Василівки до Полог були зайняті в перші два тижні. Зараз ця частина утримується і наші навіть декілька населених пунктів відвоювали.
Мелітопольський і Бердянський райони окуповані повністю. Василівський — практично (окупований. — Ред.), значна частина Пологівського. Запорізький район із Запоріжжям повністю підконтрольні нам. Територіально окуповано багато, але за населенням більша частина — це Запорізький район.
— Яка у росіян тактика в окупованих районах?
— В великих містах вже почали створювати комендатури. Фахово підготовлені люди та ФСБ включно з кримськими зрадниками методично тероризують всі населені пункти. Разом з Росгвардією.
— Вони розташовуються безпосередньо в містах і намагаються призначити гауляйтерів? Чи встановили блокпости на околицях та контролюють місцевих мешканців без заходу у міста?
— За півтора місяця були різні тактики. В деяких громадах, які розташовані на узбіччі, вони з’явились майже через місяць. Приїхали, подивились, побачили, що нічого цікавого, і поїхали. А у великих громадах, які розташовані на трасах, вони намагаються викрадати міських голів, які не підкоряються.
Тактика зрозуміла. Це залякування, намагання взяти під контроль систему управління і пропаганда, що людей кинули. В Мелітополі давно вимкнено наше телебачення, йде пропаганда. І вже тиснуть на вчителів та тих, хто технічно забезпечує функціонування міста.
— В багатьох областях та містах України були випадки, коли окупантам зливали бази даних активістів та ветеранів АТО. Чи зафіксовані такі випадки в Запорізькій області?
— Є такі факти. В нас сотні кримінальних справ, зокрема щодо колаборантів.
— Окупанти ходять по квартирах і залякують активістів?
— Спочатку, коли були мітинги, вони їх просто забирали і били. Проаналізували після мітингу: кого треба — виловили, віддубасили чи потримали. Щоб не було організаторів. Потім почали це робити з організаторами місцевого самоврядування, потім з бізнесом та журналістами, яких викрадають і вимагають віддати в управління сайт/радіо/газети.
— Скільки голів населених пунктів, депутатів міськрад та активістів було викрадено окупантами з початку вторгнення?
— Понад 100 людей. Вони можуть викрасти зранку і в той самий день випустити. Буває, коли день тримають, буває — два. Є такі, як голова Мелітопольської райради (Сергій Прийма. — Ред.), який викрадений фактично місяць. Ми не знаємо про його долю. Так само Іван Самойдюк, перший заступник мера Енергодара.
— Скільки з викрадених вдалося звільнити?
— Частину відпустили, міського голову Мелітополя звільнили, а щодо інших ведеться робота.
— Наприкінці березня стало відомо про викрадення нардепа від ОПЗЖ Олександра Пономарьова. Чи відомо, де він зараз? І чи точно це було викрадення, з огляду на бекграунд політика?
— Відомо, що він потім перебував тривалий час в Бердянській міській лікарні з підозрою, як говорить його лікар, на інфаркт. Зараз знову десь зник. Намагалися його вивезти, щоб зробити операцію в Запоріжжі, але його не випускали. Пропонували в Москву або Крим. Але їхати з таким ділом…
— Чи багато зрадників та колаборантів “спливли” за цей час в області?
— Небагато. Всіх цих псевдогероїв Батьківщина знає і не забуде. Галина Данильченко із Мелітополя, Шевчик з Енергодара. Це найяскравіші приклади людей, які не розуміють, що таке честь і гідність.
— Чи є вже населені пункти, де окупанти ввели в обіг рублі?
— Такої інформації в нас немає. Є складнощі з готівковою гривнею, тому що не дають можливість завезти. Але ми просимо підприємців і тих, хто продає за гривню, вкладати її в банк, щоб була готівка і економіка могла трошки крутитись.
— Раніше ви повідомляли про намір окупантів провести “референдум” у Токмаці 4 квітня? Чи був він?
— Ми робили це на упередження. Нічого там не відбулося, і Центральна виборча комісія ухвалила вірні управлінські рішення: заборонити територіальним комісіям всіх рівнів проводити референдум або довибори під час воєнного стану. Тому діяти в рамках правового поля тут неможливо.
— Але ж окупанти діють не в умовах нашого законодавства.
— Завтра окупант вийде і скаже, що володіє Марсом. Якщо вони захочуть щось проголосити — вони обов’язково це зроблять. Це до нас не має жодного стосунку. Ми живемо за законами України.
— Зараз вони намагаються провести псевдореферендуми?
— Такої інформації немає. Вони намагаються зламати систему управління шляхом залякування та підкупу.
— Чи є в області випадки, подібні до того, що вся Україна побачила у Бучі?
— В меншому масштабі, я думаю, є. В селах на лінії зіткнення в нас є досить суттєві втрати серед мирного населення. Багато людей думали, що пересидять, і це мало не дуже добрі наслідки.
— Яка ситуація в Енергодарі та на Запорізькій АЕС?
Енергодар в окупації більше місяця
— Запорізька АЕС працює. Ситуація складна, бо всі працюють під дулом автомата. Так само намагаються завести людей в міськраду і захопити систему управління. Енергодар перебуває під постійним терористичним тиском.
— Чи є у наших військових хоча б приблизне розуміння, яким чином звільняти АЕС? Адже ми розуміємо підвищену небезпеку та ризики.
— Я думаю, вони самі підуть з неї.
— Коли ми будемо звільняти Запорізьку область?
— Звичайно. Наші військові вже це роблять. Енергодар розташований у такому місці, що це — глухий кут. І залишатися в ньому немає сенсу. Для них атомна станція — як валіза без ручки. Там нічого не зробиш.
— Тобто вони за неї не будуть чіплятися до останнього?
— Ви мене питаєте про мотиви ідіотів. Я не можу зробити собі лоботомію, щоб зрозуміти цих людей. Уявіть собі: стріляти з танка в атомну електростанцію. Вони дивують своїм дебилізмом.
— Чи є випадки примусової депортації “фільтраційними коридорами” до Росії?
— Ми знаємо, що частково відсилають до Криму.
— Мер Херсона в інтерв’ю нам казав, що стан оборони області в перші дні вторгнення викликав багато запитань. І що 24 лютого в області майже не було силовиків. В Запорізькій області яка була картина?
— В Запорізькій області всі залишились на своїм місцях. Жодна людина не виїхала за межі області. І абсолютна більшість міських голів залишились і були до останнього. Є такі, що розгубилися. Є викрадені. Але більшість на початку війни проявили стійкість та відповідальність.
— Область була достатньо готова протистояти вторгненню? Чи можна було уникнути швидкої окупації?
— До 6500 одиниць бронетехніки? Я не знаю, як в степу можна… Я історик і трошки викладав історію радянського суспільства. В степу 6000 одиниць техніки… Така історія. Дізнайтесь у військових співвідношення сил, і вам стане все зрозуміло. Всі наші військові — герої, і робили те, що могли в тій ситуації.
Автор: Юрій Смірнов
