Квартири у Дніпрі на Дім РІА

Втративши на фронті обидві ноги, ветеран із Запоріжжя освоює нову професію і екстремальний вид спорту (фото)

Втративши на фронті обидві ноги, ветеран із Запоріжжя освоює нову професію і екстремальний вид спорту (фото)

Ветеран із Запоріжжя Артем Гришко із пережив подвійну ампутацію ніг після підриву на міні під Авдіївкою. Але не тільки зумів повернутися до повноцінного життя, а й став натхненням для багатьох. Він опановує професію в ІТ-сфері та займається спортом, доводячи, що головне – це бажання жити та не здаватися.

Про нього розповіли у Запорізькій ОВА, передають «Новини України – НСН».

«Вже на третій день я поїхав в тероборону»

До війни Артем Гришко займався барною справою. Деякий час працював за кордоном. За пів року до повномасштабного вторгнення повернувся до Запоріжжя. 24 лютого, як і багато інших українців, Артем почувався розгубленим – не вірив, що таке може статися.

– Вже на третій день я поїхав в тероборону – сказали, що місць вже немає. Я такий: погано, приїду завтра. Приїхав наступного дня – місць немає. Ну добре, буду волонтерити. Півтора місяці займався волонтерською роботою. А потім мені все-таки дали повістку. Ну, супер – ідемо служити, – розповів Артем

«Всі були в захваті, як горить ворожа техніка»

Чоловік служив у взводі протитанкових керованих ракет в 53-й окремій механізованій бригаді. Під час двох ротацій воював в районі Бахмута і понад рік разом з побратимами тримав фланг поблизу Авдіївки. Пройшов шлях від солдата до командира взводу, отримав звання лейтенанта.

– Я йшов у цей підрозділ, бо хлопці мене надихнули, казали: пішли, бо тут NLAW, Джавеліни. Це ж був початок війни, і всі були в захваті, як горить ворожа техніка. Але по факту у нас було старе озброєння, – поділився ветеран

Попри це Артем та його побратими змогли швидко пристосувати наявну зброю для ефективного виконання бойових завдань.

– Спочатку ми стояли біля села Володимирівка, під Кураховим. У нас була більш-менш тиха позиція, і це дало нам можливість розбиратися в інших можливостях тої зброї, яка в нас була. Виявилося, що станковим протитанковим гранатометом СПГ-9 можна працювати не тільки по техніці. Є осколкові снаряди, й СПГ може працювати як міномет. Тільки працює ця зброя набагато швидше: снаряд прилітає бистро, його виходу не чують, тому від нього важче сховатися. І ми почали розвиватися у цьому плані, опановувати, і в подальшому ми займалися вогневою підтримкою піхоти, – зауважив протитанкіст

Ветеран із Запоріжжя був важко поранений під Авдіївкою

Під Авдіївкою військовий був важко поранений. Це сталося, коли він вивозив своїх побратимів та поранених піхотинців з напів оточення. Машина, якою керував боєць, підірвалася на протитанковій міні. Артем пережив подвійну ампутацію ніг. За його словами, він був морально готовий до цієї ситуації, тож не впадав у відчай.

Починає нове життя…

Втративши на фронті обидві ноги, ветеран із Запоріжжя освоює нову професію і екстремальний вид спорту (фото)

Лікування, протезування та реабілітації тривали майже рік. В квітні 2024-го ветеран повернувся до Запоріжжя. Наразі він опановує нову професію в ІТ-сфері, вчиться керувати автівкою й звикає до життя на протезах.

– Я дуже багато досяг, перебуваючи вдома. Постійний рух, постійно десь щось змінюється. І таким чином ти набагато швидше опановуєш протези. Коли я приїхав, то ще користувався паличкою, а зараз можу пересуватися без неї, – похвалився ветеран

Крім професійного навчання, Артем Гришко долучився до активних занять спортом. Зокрема, нещодавно він захопився вейкбордингом. Цей спорт поєднує елементи серфінгу, сноубордингу, скейтбордингу та водних лиж.

Втративши на фронті обидві ноги, ветеран із Запоріжжя освоює нову професію і екстремальний вид спорту (фото)

– Спорт – це тренажерний зал, стрільба з лука та вейкбординг. Це постійні роз’їзди по Україні, якісь тренування та змагання. Плюс кілька разів брав участь у спортивних кемпах. Я намагаюся спробувати багато різних видів спорту, щоб зрозуміти, що мені більше подобається. Мені запропонували вейкбординг – він прямо залетів. Так само стрільба з лука. Вони зовсім різні, бо один вид спорту спокійний, а інший – дуже адреналіновий, дуже насичений, – зазначив Артем

picture (2)

picture (3)

picture (4)

За словами ветерана, підтримка людей, що поруч, для нього дуже важлива. Проте головне – не здаватися самому.

– Без підтримки було б складніше, але я все одно б це зробив. Бо та людина, яка хоче продовжувати жити, вона зробить усе, щоб жити далі. І я хотів би передати хлопцям, які падають духом: не варто! Життя не закінчується – треба працювати! – підсумував Артем Гришко

Ще новини України: Житло або тварина: 6 історій переселенців, яким довелося переїжджати з тваринами під час війни

Пошук
e-mail
Важливі
Новини
Lite
Отримати допомогу
Радіо