Якість фінішного покриття автомобіля безпосередньо залежить від правильної підготовки металевої поверхні. Сучасні технології відновлення кузова передбачають багатоетапний процес, де шпатлівки HRV забезпечують професійний результат вирівнювання навіть складних геометричних форм.
Температурний режим робіт повинен перебувати в діапазоні 18–25°C за вологості не більше 65%. Недотримання цих параметрів призводить до порушення адгезії та утворення дефектів покриття у вигляді кратерів, патьоків або матових ділянок. Попередня діагностика пошкоджень виконується за допомогою спеціального освітлення потужністю 150–200 Вт, що дозволяє виявити мікротріщини глибиною до 0,05 мм. Металева поверхня повинна мати шорсткість Ra 6,3–12,5 мкм для забезпечення оптимальної адгезії вирівнювальних матеріалів.
Технологія вирівнювання дефектів
Процес усунення нерівностей починається з механічної обробки пошкодженої ділянки абразивом P80–P120 з розміром зерна 125–165 мкм. Глибина подряпин після шліфування не повинна перевищувати 0,1 мм для запобігання просіданню вирівнювального матеріалу. Знежирення поверхні виконується розчинником на основі ізопропанолу концентрацією 99,9% з подальшим сушінням протягом 5–7 хвилин за кімнатної температури. Нанесення вирівнювального складу відбувається в кілька технологічних етапів:
- Перший шар. Базове заповнення глибоких нерівностей товщиною 2–3 мм з часом полімеризації 30–40 хвилин за температури 20°C і відносної вологості 50–60%.
- Проміжне шліфування. Обробка абразивом P220 зі швидкістю 150–200 об/хв для видалення надлишків матеріалу і виявлення прихованих дефектів поверхні.
- Фінішний шар. Остаточне вирівнювання товщиною 0,5–1 мм з подальшим сушінням 60–90 хвилин до повного затвердіння за температури не нижче 18°C.
Контроль якості виконується методом сухого шліфування абразивом P400–P600 до отримання однорідної матової поверхні.
Фінальна підготовка до фарбування
Кінцевий етап передбачає ретельне видалення шліфувального пилу стисненим повітрям тиском 6–8 атмосфер через фільтр-вологовіддільник з розміром пор 0,01 мкм. Залишкова вологість повітря не повинна перевищувати 0,1 г/м³ для запобігання утворенню бульбашок у лакофарбовому покритті. Ґрунтування виконується двокомпонентним епоксидним складом у два шари з міжшаровою витримкою 15–20 хвилин за температури 20–22°C. Товщина ґрунтувального покриття повинна становити 40–60 мікрон для забезпечення надійної адгезії з фінішною емаллю. Фінальне шліфування ґрунту виконується абразивом P800–P1000 з використанням водного методу за температури рідини 18–20°C. Поверхня повинна мати рівномірний матовий відтінок без глянцевих ділянок і рисок глибиною понад 5 мкм. Дотримання технологічних вимог на кожному етапі підготовки гарантує одержання ідеально рівної поверхні, готової до нанесення якісного лакофарбового покриття.
