Атака російських дронів на Польщу 10 вересня стала безпрецедентною. БпЛА армії РФ і раніше залітали на територію країн НАТО, у тому числі і Польщі, але це не було так масовано. До того ж вперше дрони зайшли з території Білорусі.
Після нічної атаки прем’єр Польщі скликав термінове засідання уряду. Вже є певні підсумки. Розповідаємо про це. А також про те, як відреагували у ЄС та НАТО, що кажуть в Україні, а також як прокоментували подію у Москві.
Атака російських дронів на Польщу 10 вересня: що кажуть поляки
У ніч на 10 вересня повітряний простір Польщі зазнав щонайменше 19 порушень безпілотниками, більша частина з них вперше прибула з території Білорусі.
Прем’єр-міністр Дональд Туск повідомив про це у Сеймі, зазначивши, що збити вдалося щонайменше чотири дрони.
За словами Туска, перше порушення зафіксували о 23:30 9 вересня, а останнє — близько 6:30 10 вересня, що свідчить про масштабність нічної операції. Прем’єр наголосив, що ці дані можуть бути не остаточними.
Це вперше, коли дрони порушили повітряний простір Польщі не з України, а безпосередньо з території Білорусі. Інцидент Туск назвав “невеликими російськими провокаціями”, які стали особливо небезпечними для країни.
Прем’єр підкреслив, що “наразі немає підстав стверджувати, що ми перебуваємо у стані війни”, але водночас наголосив на високій небезпеці цієї провокації у порівнянні з попередніми інцидентами.
Польща перебуває в ситуації, що є найбільш близькою до збройного конфлікту з часів Другої світової війни, — прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск
У зв’язку з ситуацією Польща звернулася до НАТО із проханням застосувати статтю 4, яка передбачає спільні консультації держав-членів у разі загрози територіальній цілісності чи безпеці.
Туск пояснив, що стаття 4 є лише першим кроком, і Варшава очікує значно більшої підтримки від партнерів. Він підкреслив, що йдеться про конфронтацію, яку Росія розпочала проти вільного світу.
Політик зауважив, що країна високо цінує прояви солідарності, однак цього недостатньо, і Варшава вимагатиме від союзників більшої допомоги
За словами Туска, вторгнення дронів у повітряний простір Польщі є лише частиною ширшої загрози, адже Росія та Білорусь планують найближчими днями провести агресивні навчання.
Він також наголосив, що перші сигнали від союзників по НАТО свідчать про розуміння масштабності проблеми та важливості підтримки України, яка водночас є ключовою умовою безпеки самої Польщі.
Тим часом у МЗС Польщі заявили про виявлення семи дронів та уламків однієї ракети невідомого походження.
П’ять дронів і фрагменти ракети було знайдено у Люблінському, один в Лодзинському і один у Варминсько-Мазурському воєводстві.
Уламки одного з безпілотників, які атакували Польщу, впали на житловий будинок у селищі Вирики Люблінського воєводства.
Osint-спільноти заявили, що російські БпЛА залетіли майже на 300 км вглиб Польщі.
Тим часом очільник МЗС Польщі звернувся до поляків:
“Хоробра, мученицька Україна — наш союзник у стримуванні армії Путіна від польських кордонів”, – заявив він
НАТО офіційно активувало статтю 4 Північноатлантичного договору
Згодом після заяв Туска речник уряду Адам Шлапка в ефірі Polsat News підтвердив, що НАТО задіяло статтю 4 Північноатлантичного договору та вже провело консультації в межах цієї процедури.
Що таке стаття 4 НАТО?
Згідно з положеннями статті 4, країни-члени мають право звертати увагу Північноатлантичної ради на загрозливі ситуації та обговорювати їх із союзниками.
Стаття передбачає, що держави-члени НАТО будуть спільно консультуватися, коли, на їхню думку, виникне загроза територіальної цілісності, політичній незалежності або безпеці будь-якої зі сторін.
Що кажуть у НАТО
Генсек НАТО Марк Рютте прокоментував заліт російських дронів на територію Польщі. Хоча він відмовився назвати інцидент навмисним нападом, заявивши, що повна оцінка ще триває, Рютте назвав поведінку Росії «абсолютно безрозсудною» та «небезпечною». Він також запевнив, що НАТО захищатиме «кожен сантиметр» своєї території.
Що кажуть в Україні про атаку на Польщу
Зеленський назвав дрони РФ у Польщі вкрай небезпечним прецедентом для Європи.
Він розповів, що ще вночі українські військові повідомляли польській стороні відповідними каналами інформацію щодо руху російських дронів.
Близько 00:50 за київським часом був зафіксований перший перетин російським дроном державного кордону між Україною та Польщею. Щонайменше два російські дрони, які залетіли на територію Польщі протягом ночі, використали повітряний простір Білорусі. Загалом щонайменше кілька десятків російських дронів рухалися вздовж кордону України і Білорусі та в західних областях України, наближаючись до цілей на території України й, очевидно, Польщі.
Наші сили захисту неба знищили більш ніж 380 російських дронів різних типів. Щонайменше 250 із них – «шахеди». Україна готова до розширення нашої з партнерами співпраці для надійного захисту неба. Щоб не тільки інформування чи обмін розвідданими, але й реальні спільні дії в небі гарантували безпеку сусідів. Росія повинна відчути, що європейці вміють захищатися, – сказав президент України
Віцеспікерка Олена Кондратюк також відреагувала на порушення російськими дронами повітряного простору Польщі.
Я неодноразово публічно закликала Польщу не лише демонстративно піднімати у повітря свої винищувачі, щоразу як росія атакує Україну, а збивати російські ракети і дрони, які наближаються до польського кордону. Це викликало в політикумі Польщі неоднозначну реакцію. Хтось підтримував, хтось кивав на позицію НАТО, а деякі закликали не втягувати Польщу у “не їх війну”,
— зазначила Олена Кондратюк
Вона наголосила, що польських колег попереджали: кожним дроном, що безперешкодно проникав на територію Польщі, країни НАТО і залишався без належної відповіді ППО, “аби не було ескалації”, росія тестувала оборону Польщі і здатність НАТО реально відповідати на загрози.
росія побачила слабкість реакції в т.ч. політичної на ці інциденти. Це один тест і виклик для наших сусідів та невід’ємний елемент гібридної війни, яку росія веде проти Польщі, ЄС та країн НАТО. Настав час рішуче діяти у відповідь. Настав час збивати всі російські ракети і дрони, які становлять потенційну загрозу Польщі, забезпечити Україну додатковими засобами ППО та колективно закрити небо бодай над Заходом України,
— підкреслила віцеспікерка
Що кажуть у Білорусі
Міністерство оборони Білорусі повідомило, що в ніч на 10 вересня попередило Польщу про наближення “невідомих літальних апаратів”, і це нібито дозволило польській стороні “оперативно відреагувати”.
Що кажуть у Росії
У Москві в перших коментарях стосовно безпілотників над Польщею заговорили про “провокації” та заявили, що РФ не збиралась атакувати Польщу, і безпілотники, застосовані проти України, буцімто не мали достатньої дальності для цього.
Речник Кремля Дмітрій Пєсков ухилився від коментарів стосовно інциденту, заявивши, що це у компетенції російського Міноборони.
У Міноборони РФ заявили, що “об’єктів для ураження на території Польщі не планувалося”, та що “максимальна дальність польоту застосованих під час удару російських БПЛА, які нібито перетнули кордон з Польщею, не перевищує 700 кілометрів”.
Також там додали, що відкриті для консультацій з Міністерством оборони Польщі.
Що кажуть у ЄС
Попередні дані свідчать, що проникнення російських дронів у повітряний простір Польщі було навмисним, а не випадковим, — заявила верховна представниця ЄС Кая Каллас
Вона додала, що війна росії не згасає, а лише загострюється.
Ми повинні підвищити ціну для Москви, посилити підтримку України та інвестувати в оборону Європи, заявила Каллас
Коментуючи заліт російських дронів до Польщі, міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що Німеччина та її союзники дадуть «чітку відповідь» на дії Москви.
Також він сказав, що атака дронів на Польщу свідчить про готовність Москви до подальшої ескалації війни. За його словами, країни-члени НАТО залишаються єдиними у своїй позиції, а відповідь на дії Кремля є необхідною.
«Росія безрозсудно погодилася на небезпечну ескалацію», — наголосив очільник МЗС Німеччини
Він підкреслив, що «на жаль, очевидно, що навіть через три роки Москва все ще не готова серйозно вести переговори заради миру. Навпаки, Кремль хоче підкорити Україну силою. Ми повинні і відповімо на це чіткою відповіддю».
Схожу позицію озвучив і представник уряду Німеччини, коментуючи інцидент із дронами. Він наголосив, що Росія продовжує перевіряти витримку Європи.
«Це ще раз показує, яку загрозу ми відчуваємо і наскільки Росія випробовує нас», — зазначив він на регулярному брифінгу в Берліні
Прем’єр Угорщини Віктор Орбан висловив солідарність із Польщею:
“Угорщина повністю висловлює солідарність із Польщею після недавнього інциденту з дроном. Порушення територіальної цілісності Польщі є неприпустимим”, – сказав він
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо закликав встановити, хто керував безпілотниками, які у ніч проти 10 вересня перетнули кордон Польщі. Він наголосив, що інцидент є серйозним і може мати далекосяжні наслідки.
Фіцо підкреслив важливість об’єктивного розслідування, щоб визначити, чи порушення було навмисним чи випадковим, і хто саме контролював дрони. Він висловив солідарність із Польщею та запропонував співпрацю у пошуку відповідей.
Цілеспрямована атака Росії дронами на територію Польщі у ніч на 10 вересня була частиною тривалого плану
Цілеспрямована атака Росії дронами на територію Польщі у ніч на 10 вересня була частиною тривалого плану ескалації.
Про це пише військовий портал Defense Express.
Ще на початку липня у уламках збитих в Україні російських безпілотників знайшли 4G-модеми з польськими та литовськими SIM-картами, що свідчить про підготовку Кремля до польотів над сусідніми країнами.
Польські та литовські SIM-карти виявили ще у звіті від 2 липня, який містив деталі збитих безпілотників. Це вказує на те, що РФ вже тестувала підключення дронів до мобільного зв’язку для передачі розвідувальної інформації та коригування польоту.
Використання мобільного інтернету дозволяє отримувати дані про роботу систем протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби та передавати відео з камер БПЛА. Подібні технології росіяни давно застосовують проти України.
Попри інформацію про польські SIM-карти, новина майже не викликала резонансу в Польщі, хоча ще влітку російські дрони стабільно порушували її повітряний простір. Деякі БПЛА вибухали на землі, як 20 серпня поблизу селища Осини у Люблінському воєводстві, за 40 км від бази НАТО.
Наразі невідомо, чи були подібні засоби на дронах, які атакували Польщу 10 вересня. Однак експерти припускають, що частиною цієї атаки могла бути розвідка систем ППО країни, особливо з огляду на заплановані російсько-білоруські навчання “Запад-2025”, що стартують 12 вересня.
Ще новини України і світу: Словаччина більше не проти України в ЄС: потиснули руки і домовилися вирішити питання енергетики
