Через війну в Україні багато українців вимушено виїхали до країн ЄС. Деякі вперше у житті опинилися в інших країнах. Попри безмежну вдячність європейцям за прихисток та підтримку, чимало громадян нашої країни починають розчаровуватися в реаліях Євросоюзу. На що скаржаться українські біженці в Європі
Про це НСН дізнався з повідомлення на сайті OBOZREVATEL.
Чого бракує українцям? Багато хто не скаржиться, а лише сумує за тим, що залишилось в Україні, деякі кажуть, що їм бракує української мови. Втім, найбільшим болем виявилася європейська бюрократія та годинні черги за документами.
“У Польщі, щоб отримати ідентифікаційний код, який дозволяє без обмежень користуватися тими ж послугами, що і місцеві, навіть на початку квітня українці могли стояти у черзі весь день. У Варшаві та інших великих містах вони займали чергу під офісами за декілька годин до відкриття, а часом і вночі, але перед ними вже були люди”, – поділилася журналістка Ілона Громлюк.
В Іспанії, до прикладу, черги ще більші, а в Ірландії, щоб отримати соціальні виплати, потрібно відкрити банківський рахунок, чекати три тижні та зібрати низку документів.
Українці також скаржаться на ціни на продукти, відсутність звичних товарів у магазинах та незвичний смак їжі. Окрім цього, багатьом важко пристосуватися до графіків роботи супермаркетів, які переважно закриваються о 20:00, а в неділю зовсім не працюють.
Українці також скаржаться на ціни на продукти, відсутність звичних товарів у магазинах та незвичний смак їжі. Окрім цього, багатьом важко пристосуватися до графіків роботи супермаркетів, які переважно закриваються о 20:00, а в неділю зовсім не працюють.
“Ярослава Шеремета, яка живе у Німеччині, український борщ приготувати просто не може. Друзі, за її словами, кажуть те саме. “Що туди не кинь – все одно він буде солодкий. Смак не той, що у нас”, – пише журналістка.
Ще одним болем вимушених мігрантів впевнено можна назвати довжелезні черги до лікарів. Найменше нарікань на Польщу, де до потрібного спеціаліста можна потрапити швидко, а от, наприклад, на плановий огляд у профільного лікаря в Франції потрібно записуватися за декілька місяців.
Своєю чергою шеф-редактор theБабель Катерина Коберник на своїй сторінці в Facebook також розповіла про незручності бюрократизованої Європи.
“Ви знали, що у Франції до цього часу виписують чеки? Так, папірці, де звичайною ручкою пишуть суму оплати, а потім в банк за грошима. А ще в Європі бюрократія і ніякого paperless. На кожне слово – папірець, тому вдома у багатьох є принтери”, – вказала вона.
Водночас, за її словами, в Європі дуже багато хороших людей, які переймаються бідою українців та готові допомогти будь-чим.
“Вони переймаються бідою народу, батьківщину якого не можуть часто знайти на карті. Надають безкоштовні послуги, віддають гроші, просто підходять і підтримують. Авто нашого знайомого у Франції завішане українськими прапорцями, а сам він носить жовто-блакитну стрічку”, – додала Коберник.
У коментарях до допису люди ділилися своїми історіями та спостереженнями.
“В Німеччині всі з державними органами листуються через стару і добру пошту. Про електронні листи чули, але скоріше вам надішлють запит поштою, ніж дадуть відповідь на емейл. Банківську картку треба чекати від 10 до 40 днів з моменту відкриття рахунку. Її надсилають поштою. Пін-код до неї теж приходить поштою. А ще на день народження вони спочатку їдять торт, а потім вечеряють”, – написала журналістка Олена Мельник.
Українські біженці у Польщі стають жертвами шахрайства російськомовних зловмисників
