Голосування на виборах у Вірменії завершилося на тлі жорсткого тиску Росії – що відомо

Голосування на виборах у Вірменії завершилося на тлі жорсткого тиску Росії – що відомо

7 червня відбулося голосування на виборах у Вірменії. На багатьох виборчих дільницях у Єревані протягом дня спостерігалися великі черги, а явка виявилася рекордною.

«Новини України – НСН» розповідають все, що відомо.

Завершилося голосування на виборах у Вірменії

Згідно з результатами опитувань, перевагу на виборах мала партія прем’єр-міністра Нікола Пашиняна. Водночас представники опозиції та міжнародні спостерігачі повідомляли про окремі порушення, зафіксовані як під час передвиборчої кампанії, так і безпосередньо в день голосування.

У Вірменії завершилося голосування на парламентських виборах, які експерти називають одними з найважливіших за останні роки. Вибори проходили в умовах, коли Єреван прагне поступово зменшити залежність від Росії та переглянути свій зовнішньополітичний курс.

Громадяни обирали новий склад Національних зборів на тлі активних дискусій щодо майбутнього країни на міжнародній арені. Серед ключових тем передвиборчої кампанії були відносини з Росією, подальший розвиток мирного діалогу з Азербайджаном, а також перспективи поглиблення співпраці з Європейським Союзом і США, повідомляє JAMnews.

За даними передвиборчих соціологічних досліджень, найбільші шанси на перемогу мала правляча партія «Громадянський договір», яку очолює прем’єр-міністр Нікола Пашинян. Різні опитування прогнозували їй підтримку на рівні від 24% до 32%.

Пашинян та його політична сила послідовно виступають за поступове скорочення залежності від Москви, розширення співпраці із західними партнерами та укладення мирної угоди з Азербайджаном.

Згідно з результатами травневого опитування Gallup International Association, «Громадянський договір» користувався підтримкою 28,8% виборців. Водночас опозиційний блок Сильна Вірменія міг розраховувати на 14,9% голосів.

Головним опонентом чинної влади на виборах став опозиційний блок «Сильна Вірменія». Його заснував російсько-вірменський бізнесмен Самвел Карапетян, статки якого, за оцінками Forbes, становлять близько 4,1 млрд доларів. Експерти вважають, що саме на цю політичну силу Кремль робить основну ставку в разі спроби змінити владу в Єревані. Водночас більшість інших опозиційних партій також дотримуються проросійської орієнтації.

Упродовж дня Центральна виборча комісія повідомляла про поступове зростання явки виборців. До другої половини дня участь у голосуванні взяли понад 30% громадян, хоча остаточні показники ще мають бути оприлюднені.

Під час виборчого процесу надходили повідомлення про окремі порушення. Представники опозиції заявляли про тиск на своїх кандидатів та активістів, тоді як міжнародні спостерігачі фіксували поодинокі процедурні недоліки. Водночас інформації про масштабні порушення, здатні суттєво вплинути на результати голосування, наразі немає. Попередні підсумки виборів та результати екзитполів очікуються найближчим часом.

Політичне протистояння між Москвою та Єреваном останніми місяцями також супроводжується економічним тиском. Так, 1 червня президент РФ Володимир Путін привітав прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна з днем народження та заявив про дружні відносини між країнами. Однак уже невдовзі російські контролюючі органи запровадили нові обмеження щодо імпорту продукції вірменських рибопереробних підприємств.

На думку низки аналітиків, подібні кроки можуть бути спрямовані на посилення внутрішнього невдоволення у Вірменії та створення додаткового тиску на уряд Пашиняна. Водночас вірменський бізнес і влада дедалі активніше шукають альтернативні ринки збуту та нових міжнародних партнерів, адаптуючись до змін у зовнішньоекономічних відносинах.

Нинішні парламентські вибори проходять на тлі глибоких політичних і геополітичних змін, які Вірменія переживає останніми роками. Після втрати контролю над Нагірним Карабахом уряд прем’єр-міністра Нікола Пашиняна відкрито звинуватив Росію та Організація Договору про колективну безпеку (ОДКБ) у невиконанні своїх безпекових зобов’язань.

Крім того, Пашинян неодноразово наголошував, що Вірменія не є союзником Росії у війні проти України. Влада країни також підтвердила надання гуманітарної допомоги Києву, що стало ще одним сигналом про поступову зміну зовнішньополітичних пріоритетів Єревана.

На тлі курсу Єревана на зближення з Європою Росія посилила економічний тиск на Вірменію. Під приводом санітарних та карантинних вимог було обмежено або заблоковано постачання на російський ринок низки вірменських товарів, зокрема овочів, полуниці, квітів, вина, бренді та мінеральної води.

Крім того, з боку Москви лунають сигнали про можливий перегляд пільгових умов постачання газу, а також цін на окремі стратегічні товари, зокрема алмази та нафтопродукти.

Аналітики зазначають, що таким чином Кремль намагається використати економічні інструменти для збереження свого впливу на Вірменію та її внутрішньополітичні процеси, зокрема в період виборчої кампанії.

У відповідь на економічний тиск і торговельні обмеження з боку Росії, які в Брюсселі розцінили як використання економічних важелів у політичних цілях, Європейський Союз почав розробляти пакет підтримки для Вірменії. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про намір надати країні щонайменше 50 мільйонів євро економічної допомоги для зміцнення її стійкості та підтримки реформ.

Ще новини України: Україна переломила хід війни, але це не триватиме довго – The Hill

Пошук
e-mail
Важливі
Новини
Lite
Отримати допомогу
Радіо