Уряд Франції відправили у відставку. Чому це сталося і які подальші сценарії.
Уряд Франції відправили у відставку – причини і можливі сценарії
Національні збори, нижня палата парламенту Франції, проголосували за вотум недовіри уряду на чолі з прем’єр-міністром Франсуа Байру. За це рішення віддали голоси 194 депутати з 364, які брали участь у голосуванні.
За відставку уряду проголосували всі опозиційні до президента Емманюеля Макрона партії, від ультралівих до ультраправих. Тепер Франсуа Байру зобов’язаний подати заяву про відставку свого уряду президенту, який призначить нового прем’єр-міністра для формування нового складу уряду.
Чому уряд Байру був відправлений у відставку, як розвиватиметься ситуація та які варіанти має президент Франції – розповідають “Новини України – НСН“.
Довготривала криза
Минулого року у Франції відбулися дострокові парламентські вибори, які Емманюель Макрон ініціював, сподіваючись стримати зростання популярності праворадикальної партії “Національне об’єднання”. За результатами виборів парламент розділився на три основні політичні табори: “Національне об’єднання”, лівий блок “Новий народний фронт” і президентська коаліція, яка об’єднує переважно центристських депутатів.
Такий розподіл сил призвів до того, що жодна з трьох політичних груп не має більшості в Національних зборах. Це спричинило політичну нестабільність, і за трохи більше ніж рік уже другий уряд втратив підтримку депутатів і припинив існування.
Хоча президент Франції має значні повноваження, уряд відіграє ключову роль у функціонуванні держави, зокрема в питаннях економіки та фінансів. Протягом останніх років однією з хронічних проблем Франції залишається дефіцит державного бюджету, який переважно покривається за рахунок позик.
Уряд Байру намагався протидіяти зростанню державного боргу, заклавши в бюджет на наступний рік скорочення видатків на 43,8 мільярда євро. Для цього пропонувалося заморозити індексацію соціальних виплат і пенсій, обмежити витрати на державне медичне страхування, а також підвищити податки для найзаможніших громадян. Однак ці пропозиції не знайшли достатньої підтримки в Національних зборах.
Конституція Франції передбачає “процедуру 49,3”, яка дозволяє у виняткових випадках ухвалювати закони, зокрема бюджет, без голосування в парламенті. Проте використання цього механізму автоматично пов’язане з питанням довіри до уряду, що й призвело до його відставки.
Що далі?
Опозиція в Національних зборах закликала до розпуску парламенту, оскільки це могло б посилити їхні позиції. Деякі політики навіть запропонували президенту Макрону піти у відставку, але він уже публічно відкинув ці ідеї.
Тепер Макрону необхідно призначити нового прем’єр-міністра, який зміг би отримати підтримку центристів і частини опозиції. Викладач і науковий співробітник університету “Ліон 3” імені Жана Мулена Оксана Мітрофанова в коментарі РБК-Україна зазначила, що новим прем’єр-міністром може стати представник лівого центру, наприклад, із соціалістичної партії.
“Такий прем’єр-міністр може бути підтриманий соціалістичною партією та центристськими партіями, які підтримують Макрона. У такому разі в новому бюджеті, ймовірно, буде передбачено підвищення податків для заможних французів”, – пояснила Мітрофанова.
Інший можливий сценарій — призначення прем’єр-міністра з правоцентристськими поглядами. Однак у такому випадку він, найімовірніше, не матиме достатньої підтримки в парламенті, що може швидко призвести до його відставки.
Щодо підтримки України, Мітрофанова запевнила, що наразі немає причин для занепокоєння.
“Зовнішню політику визначає президент, а Макрон залишається на посаді. Якщо прем’єр-міністром стане представник соціалістів, ця партія також підтримує Україну, що забезпечить гармонійну співпрацю з президентом у питаннях, пов’язаних з Україною”, – зазначила експертка.
Радикальні зміни в політиці щодо України можливі лише у випадку приходу до влади партій, які не підтримують Україну, таких як “Національне об’єднання” або “Нескорена Франція”. Однак наразі для цього немає передумов, підкреслила Мітрофанова.
Серед можливих кандидатів на посаду прем’єр-міністра французькі ЗМІ називають Себастьяна Лекорню, чинного міністра оборони, Жеральда Дарманена, колишнього міністра внутрішніх справ і нинішнього міністра юстиції, а також Катрін Вотрен, яка обіймає посаду міністра праці. Проте цей список не є вичерпним, і остаточне рішення ухвалюватиме президент Макрон.
Ще новини України: Це постріл в Армію, Мову і Віру: Петро Порошенко прокоментував вбивство Андрія Парубія
