Президентські вибори у Польщі стартували 18 травня. Вони вважають вирішальними для прем’єр-міністра Дональда Туска і його проєвропейського уряду. Серед трійки потенційних лідерів перегонів лише про одного можна говорити майже точно, що він підтримуватиме Україну.
Як вважають, ці вибори будуть битвою між «Громадянською платформою» Туска і партією «Право і справедливість», яка підтримувала чинного президента Анджея Дуду.
Сам Дуда не балотується – він вже відбув свої два терміни поспіль і більше не має права.
«Новини України – НСН» розповідають, що відомо про вибори у Польщі
Отже, сьогодні, 18 травня, у Польщі відбувається перший тур виборів президента.
Виборчі дільниці відкрилися о 08:00 і закриються о 22:00 за Київським часом.
За прогнозами, основна боротьба розгорнеться між трьома кандидатами, які мають різне бачення щодо внутрішньої політики та підтримки України.
Остаточні результати першого туру виборів очікуються в понеділок.
Якщо жоден із кандидатів у президенти не отримає понад 50% голосів, 1 червня відбудеться другий тур. В ньому візьмуть участь два претенденти, які набрали найбільшу кількість голосів у першому турі.
Новообраний президент має скласти присягу до 6 серпня 2025, адже цього дня закінчуються повноваження чинного голови держави Анджея Дуди.
Президентські вибори у Польщі: хто балотується
На цьогорічних виборах зареєстровано 13 кандидатів:
- Рафал Тшасковський (“Громадянська коаліція”)
- Кароль Навроцький (безпартійний, за підтримки партії “Право і справедливість”)
- Славомір Менцен (“Конфедерація”)
- Магдалена Беят (безпартійна, за підтримки “Нові ліві” та “Польської соціалістичної партії”)
- Шимон Головня (“Польща 2050”)
- Артур Бартошевич (безпартійний)
- Гжегож Браун (“Конфедерація Польської Корони”)
- Марек Якубяк (“Кукіз15”, “Федерація за Республіку”)
- Мацей Мацяк (безпартійний)
- Йоанна Сенишин (безпартійна)
- Кшиштоф Становський (безпартійний)
- Марек Вох (безпартійний)
- Адріан Зандберг (партія “Разом”)
Хто може перемогти у Польщі на виборах
Згідно з передвиборчими опитуваннями, основна боротьба розгорнеться між трьома політиками: Рафалом Тшасковським, Каролем Навроцьким та Славоміром Менценом.
Згідно з останнім опитуванням перед виборами, проведеним United Surveys для Wirtualna Polska 13-15 травня:
- лідером президентських перегонів залишається Рафал Тшасковський з 31,5% підтримки, попри зниження на 1,7 процентних пункти за тиждень;
- Кароль Навроцький зафіксував значне зростання та набрав 26,6%. Це стрибок на цілих 3,4 процентних пункти;
- третє місце в рейтингу посідає Славомір Менцен, який має 11,7% підтримки.
Якщо відбудеться другий тур за участю Рафала Тшасковського та Кароля Навроцького, перемогу прогнозують Тшасковському з підтримкою 56,2% проти 43,8% в опонента.
Що відомо про фаворитів виборів і їх ставлення до України
Президентські вибори в Польщі 2025 року мають ключове значення для України, адже їхній результат визначить зовнішньополітичний курс Польщі. Перемога Рафала Тшасковського ймовірно збереже підтримку України, тоді як обрання Кароля Навроцького може ускладнити відносини через історичні розбіжності.
Рафал Тшасковський
Рафал Тшасковський
Мер Варшави, віце-голова “Громадянської платформи”. У 2009–2013 роках був депутатом Європарламенту, обіймав посади міністра адміністрації та цифризації, секретаря МЗС і депутата Сейму. У 2020 році балотувався в президенти, програвши Анджею Дуді у другому турі.
Відомий проєвропейськими поглядами та ліберальною позицією, підтримує зміцнення обороноздатності Польщі й надання Україні максимальної допомоги, а також її членство в НАТО і ЄС. Водночас викликав дискусії заявою про Україну як “буферну зону” між Польщею та Росією.
Кароль Навроцький
Кароль Навроцький
Історик, голова Інституту національної пам’яті, кандидат від “Права та справедливості”. Консерватор, акцентує на традиційних цінностях.
Підтримує мирне врегулювання війни в Україні, але вважає, що територіальні питання мають вирішуватися спільно з Європою. Критикує “бандерівську ідеологію” та вимагає від України визнання відповідальності за Волинську трагедію.
Славомір Менцен
Славомір Менцен
Ультраправий кандидат від “Конфедерації”, євроскептик із антиукраїнською позицією. Ярий прихильник Трампа. Виступає за суверенітет Польщі, жорстку внутрішню політику, скасування допомоги українським біженцям і діалог із Путіним для завершення війни.
Популярний серед молодих чоловіків завдяки економічному лібералізму та антимігрантській риториці. У лютому 2025 року у Львові назвав пам’ятник Бандері “терористичним” і заявив, що Львів – “польське місто”. Підтримував блокування кордону польськими фермерами. Його підтримка впала після радикальних заяв про повну заборону абортів, навіть у випадках зґвалтувань, і скасування безкоштовної освіти.
Чому вибори у Польщі важливі
Польща має парламентсько-президентську систему, де президент має значні повноваження у зовнішній і безпековій політиці та право вето на закони парламенту. Парламент залишається головним законодавчим органом.
Чинний президент Анджей Дуда (від “Права і справедливості”) часто блокує ініціативи уряду Дональда Туска, що ускладнює роботу влади. Перемога Тшасковського може забезпечити єдність влади та підтримку реформ, тоді як Навроцький ризикує загострити конфлікт між гілками влади, уповільнивши політичні процеси.
Раніше ми писали: У першому турі на виборах у Румунії переміг «друг Путіна і Трампа» – чи є у нього шанси стати президентом
А також: Фрідріх Мерц – новий канцлер Німеччини! Що обіцяє Україні новий уряд
