1 вересня завершився саміт ШОС 2025 (Шанхайської організації співробітництва), на який серед інших зібралися і диктатори – очільники Росії та КНДР. Саміт пройшов у Китаї.
«Новини України – НСН» розповідають, що відомо про підсумки саміту ШОС-2025 і що це означає для світу. А також, що говорив Путін про війну в Україні.
Нагадаємо, основні формальні цілі ШОС: зміцнення безпеки, економічна та культурна співпраця, боротьба з тероризмом і екстремізмом. Але суть набагато глибша. І небезнечніша.
Цьогорічна тема саміту була: «Збереження духу Шанхаю: ШОС у дії». Саміт ШОС, у якому взяли участь понад 20 лідерів країн, проходив у китайському місті Тяньцзині, і його результатом стала підсумкова декларація. Цей документ не містить згадок про війну РФ проти України, що показує, з одного боку, відсторонення Глобального Півдня від проблеми, а з іншого, – невдачу Кремля у спробі сформувати своє бачення війни
Які підсумки саміту ШОС 2025 року
Основні теми: кібербезпека та технологічний суверенітет, глобальне управління та фінансова автономія. Інші теми — клімат, відновлювальна енергетика, продовольча безпека, сільське господарство, Афганістан, культурні обміни — були додатком до політичного ядра.
- Кібербезпека у розумінні ШОС — це не захист баз даних, а контроль над інформаційним простором. Це включає цензуру сайтів і соцмереж, стеження за опозицією та мігрантами, проєкт «суверенного інтернету». Країни домовилися про спільне блокування ресурсів, обмін даними спецслужб, синхронізацію списків «небажаних» осіб, інтеграцію систем моніторингу трафіку. Китай надав партнерам доступ до системи BeiDou для відстеження геолокації.
- Глобальне управління — альтернатива західному порядку. Сі Цзіньпін говорив про реформу світових інститутів. Замість ООН, СОТ і МВФ пропонуються мережі регіональних блоків — ШОС, БРІКС, АСЕАН, Африканський союз. У межах ШОС — власний банк розвитку, розрахунки в національних валютах, стандарти в енергетиці та технологіях. Політична формула: будь-який режим легітимний за фактом, втручання ззовні — загроза.
- Формула «Одна Земля, Одна Сім’я, Одне Майбутнє», запропонована Індією, означає відмову від західної ідеї універсальних прав людини на користь «цивілізаційного розмаїття». Стабільність держави вважається найвищою цінністю, а політичний активізм і міжнародні правозахисні інститути — загрозою.
- «Три злі сили». Підтверджено програму боротьби з «тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом» на 2025–2027 роки. На практиці це включає опозицію, етнічні рухи та цифрові спільноти. Практика: обмін розвідданими, спільні екстрадиції, уніфікація законів, створення нових центрів боротьби з наркоторгівлею в Душанбе та екстремізмом у Ташкенті.
- Штучний інтелект. Ухвалено угоду про співпрацю в сфері ШІ: розпізнавання облич і голосу, бази «підозрілої активності», алгоритми передбачувального контролю. Індія вимагала рівного доступу до технологій, щоб не залежати від Китаю.
- Фінанси. Вирішено створити Банк розвитку ШОС і випускати облігації. Сі виділив 12 млрд юанів, Путін запропонував систему міжбанківських переказів поза SWIFT, щоб здійснювати платежі без контролю західних структур.
- Західні цифрові сервіси та зв’язок сприймаються як загроза державному суверенітету. У Китаї вони давно під контролем, у Росії поступово вводяться обов’язкові «сертифіковані» додатки та покарання за використання визнаних «шкідливими». Під вивіскою «кібербезпеки» ймовірно обмежуватимуть і супутниковий зв’язок, який виводить користувачів із-під контролю держави. Зокрема, користування Starlink може бути прирівняно до екстремізму.
Стратегія до 2035 року. До цього часу планується створити повноцінну альтернативу західним інститутам — від фінансових до інформаційних.
Отже, саміт ШОС продемонстрував стратегічний зсув у бік створення альтернативної світової системи. Це ініціатива відходу від західного домінування, зосередження уваги на мультиполярному світовому порядку, в якому Китай, Росія та інші країни вносять спільну альтернативу США.
Саміт ШОС заклав підвалини для послаблення американського домінування через створення альтернативних фінансових структур, розвиток технологічного співробітництва без участі США і формування нового мультиполярного порядку. Це виклик для США як у сфері безпеки, так і у глобальній гегемонії. При цьому КНР впевнено демонструє, що є лідером авторитарного альянсу, який ставить під питання існуючий глобальний порядок та пропонує свою альтернативу, яка може стати привабливою для значної частини світу, що применшить вплив США.
Зміцнення антизахідного альянсу, може послабити США в ООН та світових організаціях. Розрахунок на те, що жорстка санкційна політика привʼяже Індію до Західного світу не виправдав себе, навпаки відбувся ситуаційний альянс Індії та КНР, який потребує уваги та вироблення Вашингтоном нової стратегії щодо Індії, яка має глибокі протиріччя з КНР і тому цей союз може не стати тривалим.
Дії США, спрямовані на відрив РФ від КНР шляхом пропозиції широкої економічної співпраці також не були ефективними, Москва формує тісні відносини з Пекіном, що збільшує потенціал обох країн і дозволяє їм кидати виклик США. Активна участь у саміті ШОС президента РФ Путіна показує, що необхідні жорсткі підходи до Росії як до агресора, а також країни, що у взаємодії з КНР вибудовує новий світовий порядок, спрямований проти США.
Що говорили про Україну на ШОС
Про це розповів у своєму блозі Олександр Левченко, історик і дипломат.
Очільник РФ у своєму виступі на саміті повторив тези, які висловлював раніше. За словами Путіна, позиція Росії «полягає в тому, що безпека однієї країни не може гарантуватися через шкоду безпеці іншої».
Він заявив, що Москва «високо цінує зусилля» Китаю, Індії та інших «партнерів», які покликані сприяти врегулюванню війни в Україні. А нещодавню російсько-американську зустріч на Алясці назвав такою, що відкриває дорогу до миру в Україні, не згадавши, що очевидно на умовах Москви. Путін укотре повторив наративи про необхідність усунути «першопричини» війни, при цьому не розуміючи, що головною першопричиною він є сам.
Глава Кремля обговорив врегулювання російсько-української війни з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді та з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом. І Моді, й Ердоган перед поїздкою на саміт до Китаю мали телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським.
«Індія і Росія підтримують одна одну навіть у важкий час і стоять пліч-о-пліч. Наша тісна співпраця важлива не лише для народів обох країн, а й для міжнародного миру, стабільності та процвітання», – заявив Моді, який також сказав, що схвалює нещодавні кроки, спрямовані на врегулювання війни в Україні. “Ми сподіваємося, що всі сторони діятимуть конструктивно. Необхідно знайти спосіб якнайшвидше покласти край конфлікту і досягти міцного миру”, – сказав прем’єр Індії
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш закликав до миру в Україні, виступаючи на саміті Шанхайської організації співробітництва.
“В Україні давно настав час для припинення вогню, яке приведе до справедливого, всеосяжного та сталого миру – відповідно до Статуту ООН, міжнародного права та резолюцій ООН”, – наголосив Гутерреш
Виступаючи на саміті, генеральний секретар ООН також відзначив, що світ потребує спільних дій для подолання таких викликів, як зміна клімату, цифрова безпека та нерівномірність розвитку.
Росія і Китай
2 вересня Сі Цзіньпінь та Володимир Путін провели у Пекіні двосторонні переговори. Глава Кремля подякував Сі за теплий прийом, і заявив, що відносини між Москвою та Пекіном перебувають на “безпрецедентно високому рівні”. Він також згадав радянсько-китайське “братерство по зброї” часів Другої світової війни, підкресливши довіру та взаємну підтримку між двома країнами.
Своєю чергою Сі Цзіньпін назвав Путіна “старим другом” і заявив, що Китай готовий співпрацювати з Росією задля розвитку, підтримки міжнародної справедливості та створення “справедливої та розумної системи глобального управління”. На переговорах лідери не озвучили прямих заяв щодо війни в Україні, хоча зустріч розглядається як демонстрація солідарності Москви та Пекіна на тлі тиску Заходу.
Країни підписали давно бажану для Москви угоду про будівництво масштабного трубопроводу для постачання природного газу до КНР через Монголію. Зокрема, російський “Газпром” оголосив про підписання угоди про будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2”. Цей трубопровід, який щорічно постачатиме 50 млрд кубометрів газу із західної Росії до північного Китаю, може компенсувати майже половину експорту газу в Європу, втраченого Росією з початку війни проти України, пише CNN.
Водночас, як повідомляла Financial Times, раніше Москва та Пекін не могли домовитися про будівництво газопроводу, оскільки Китай вимагав продавати сировину за цінами, близькими до внутрішньо російських. The Wall Street Journal написала, що Пекін знову зацікавився проєктом після військового конфлікту Ірану та Ізраїлю 2025 року. Угода передбачає 30-річний контракт на поставку газу, а ціна поставок буде нижчою, ніж у Європі.
Ще новини України і світу: Скільки солдатів втратила КНДР у війні проти України – розповіла південнокорейська розвідка
