Головне джерело новин для українців – це Telegram, а 40% громадян України ніколи не перевіряють достовірність інформації.
Такі результати опитування, проведеного соціологічної групою «Рейтинг» (Rating Group) на замовлення ГО «Львівський медіафорум» і International Media Support, інформують «Новини України – НСН».
Які були теми опитування
Дослідників цікавили:
- інформаційна поведінка;
- медіаспоживання;
- довіра до ЗМІ;
- боротьба з дезінформацією;
- вразливість до дезінформації.
Головне джерело новин
Джерела інформації:
- Telegram — головний засіб отримання інформації (постійно або часто читає 52%).
- YouTube — 32%.
- Facebook — 28%.
- Телемарафон «Єдині новини» та чати у Viber — по 25%.
- Друковані медіа: 84% ніколи не користуються.
- Радіо: 75% ніколи не слухають.
- Регіональні медіа: 69% ніколи не використовують.
- Регіональні онлайн-медіа: 67% ніколи не використовують.
- Міжнародні онлайн-медіа: 66% ніколи не використовують.
Довіра до медіа
- Telegram-канали — довіряють 29%.
- YouTube-канали — 24%.
- Міжнародні та українські онлайн-медіа — 16%.
- Найнижча довіра до телемарафону «Єдині новини» — 39% не довіряють або скоріше не довіряють, 24% вагаються, 19% важко відповісти.
Як українці борються з дезінформацією
Чи перевіряють достовірність інформації?
- 40% ніколи не перевіряють достовірність інформації.
- 18% завжди перевіряють.
- Частіше перевіряють: молодь (18–29 років), люди з вищою освітою, військові та ветерани.
- 35% вважають, що легко або скоріше легко відрізняють правду від брехні.
- 28% — що важко або скоріше важко.
Найпоширеніші практики
- власна інтуїція та досвід — 34%
- порівняння з кількома авторитетними джерелами — 25%
Вразливість до дезінформації
- 59% українців вразливі до дезінформації (за результатами інформаційного тесту).
Характерні риси вразливих
- Менше підтримують вступ України до ЄС і НАТО.
- Менше підтримують дії чинної влади.
- Рідше дивляться суспільно-політичні новини.
- Менше довіряють медіа.
- Оцінюють свою здатність відрізнити правду від брехні так само високо, як і невразливі.
- При перевірці інформації частіше спираються на інтуїцію та рідше — на різні джерела.
Відносно частіше це:
- російськомовні або двомовні респонденти;
- мешканці прифронтових територій;
- менш забезпечені та менш освічені громадяни.
Ще новини України: У приватному повідомленні просять позичити гроші: як не стати жертвою шахрая
