Через російські удари АТБ, Сільпо, Фора та VARUS перебудовують логістику. Це може вплинути на ціни. Розповідаємо, що відомо про ситуацію.
Хто надав інформацію
Матеріал підготували retailers.ua.
Один знищений розподільчий центр — це сотні магазинів, які за лічені години можуть залишитися без звичного постачання. Після серії російських атак українські ритейлери втратили сотні тисяч квадратних метрів складів і тепер фактично перебудовують систему постачання з нуля: дроблять запаси, змінюють маршрути, шукають нові хаби в Україні та за кордоном.
Втрати
Втрати складської інфраструктури влітку 2026 року стали одними з найтяжчих за весь час повномасштабної війни. Найбільше постраждали об’єкти найвищого класу А, які на момент атак були повністю заповнені товарами та орендовані до останнього квадратного метра.
За кілька тижнів було виведено з ладу близько 400 тис. м² логістичної нерухомості класу “А” у Києві та Київській області. Якщо враховувати інші регіони — близько 500 тис. м². Це становить близько 30% усіх складів класу “А”.
Втрати складської інфраструктури класу А в Україні”АТБ” — один із найпоказовіших прикладів масштабу втрат складської інфраструктури. Від початку повномасштабної війни мережа втратила понад 110 000 м² складських площ, що становить більше половини її загальних потужностей. Сукупні збитки компанії оцінюються у 15 млрд грн.
У 2025–2026 роках було знищено два розподільчі центри мережі у Дніпрі та Харкові загальною площею понад 65 000 м². Ще два РЦ — в Одесі та Дніпрі — зазнали значних пошкоджень.
У 2026 році збитки “АТБ” від руйнування розподільчих центрів становили близько 65 млн грн, а від знищення товарів — 728 млн грн. Втрата одного РЦ впливає на постачання приблизно 300 магазинів мережі.
Для Fozzy Group, до якої входять “Сільпо” та “Фора”, одним із найважчих епізодів літа стала ніч із 4 на 5 серпня. Під час атаки були уражені одразу чотири розподільчі центри групи. Збитки “Фори” від атаки оцінюють у 1,15 млрд грн.
Постраждала і логістична інфраструктура VARUS. У компанії не називають конкретних об’єктів чи сум збитків з міркувань безпеки.
АТБ, Сільпо, Фора та VARUS перебудовують логістику
Після атак змінився попит на складську нерухомість. Орендарі дедалі активніше займають складські площі на периферії, передусім у західному напрямку.
Втім, логістика поступово зміщується не лише на захід України, а й за кордон. У Global Ocean Link бачать ще один варіант — частину імпортних запасів залишати на складах у Польщі, Угорщині та інших країнах Центральної Європи, а в Україну завозити товари поступово, невеликими партіями.
Цю тенденцію вже видно у нових логістичних проєктах. Зокрема, Global Ocean Link будує хаб площею понад 13,5 тис. м² — неподалік від кордонів з Угорщиною та Словаччиною.
Великі ритейлери дедалі частіше шукають не один великий склад, а кілька менших — площею приблизно від 1500–2000 до 3000–5000 м².
Частину запасів можна передавати на мультиклієнтські та 3PL-склади, а також використовувати регіональні хаби й крос-докінгові майданчики.
Головний принцип у тому, що втрата одного об’єкта не повинна зупиняти всю систему.
Один великий розподільчий центр обслуговувати простіше й дешевше. Він дає змогу скоротити кількість маршрутів і перевезень, а також заощаджувати на інших операційних витратах.
Проте війна змінила сам підхід до ефективності. Раніше ритейлери рахували, скільки коштує кожна ланка логістичного ланцюга. Тепер — ще й скільки може коштувати втрата цієї ланки.
Російські обстріли змушують змінювати підходи і девелоперів складської нерухомості. У Dragon Capital, зокрема, переглядають стратегію: компанія планує будувати складські комплекси меншої площі та розподіляти їх між різними локаціями.
75% виробників не готові перейти на пряме постачання
Здавалося б, найпростіший вихід — возити товари безпосередньо до магазинів, минаючи пошкоджені РЦ. Утім, для більшості виробників це завдання є непосильним. Для регулярного постачання товарів у сотні магазинів потрібні власний транспорт, водії, складські потужності та додатковий персонал.
За оцінкою виконавчого директора Спілки молочних підприємств України Арсена Дідура, близько 75% виробників наразі не мають ресурсів для повноцінного переходу на таку модель. Переробні підприємства фізично не спроможні забезпечити пряму розвозку до всіх 1300 магазинів АТБ чи 800–900 об’єктів Fozzy Group.
Через це ринку доводиться адаптуватися буквально на ходу.
“Залежно від безпекової ситуації логістичні рішення можуть оперативно змінюватися навіть протягом одного дня”, — зазначають у VARUS.
Чи чекати дефіциту та стрибка цін?
Оцінки експертів різняться, але всі сходяться в одному: логістика дорожчає. Наскільки це зростання позначиться на кінцевих цінах — питання складніше.
За даними Global Ocean Link, навіть за правильно спроєктованої розподіленої моделі прямі логістичні витрати зростуть на 5–15%. Співвласник RetailPro Артем Ретін прогнозує зростання витрат на зберігання й доставку на 10–15%, а на окремих маршрутах в обхід пошкоджених РЦ — у 2–3 рази. За його оцінкою, це може додати до кінцевих цін 1–5%.
Ще більше можуть зрости витрати на логістику товарів, які потребують спеціальних умов зберігання. За прогнозом директорки UTG Євгенії Локтіонової, доставка сухих товарів подорожчає на 15–25%, а охолоджених — на 35–50%. У результаті ціни на них можуть зрости на 3–5% та 7–12% відповідно.
У VARUS підтверджують зростання логістичних витрат, утім застерігають від автоматичного перенесення цього зростання на цінники. На кінцеву вартість товару впливають не лише доставка та зберігання, а й ціни на сировину, закупівельні ціни, курс валют, сезонність та інші фактори. Частину додаткових витрат мережа намагається компенсувати завдяки оптимізації власних процесів.
Найвразливішими до логістичних збоїв залишаються товари з коротким терміном придатності або ті, що потребують безперервного холодового ланцюга: свіжі овочі й фрукти, охолоджені м’ясо та риба, молочні продукти, а також морозиво й напівфабрикати.
Особливо відчутними ці проблеми є у прифронтових регіонах, де до перебоїв із постачанням додаються регулярні відключення електроенергії. Там змінюється і поведінка покупців: люди частіше обирають консерви, бакалію та інші товари тривалого зберігання, тоді як попит на швидкопсувні продукти знижується.
Чи будуть порожні полиці?
Коротка відповідь — ні. Системного дефіциту ритейлери не прогнозують. Окремі товари або бренди можуть на кілька днів зникати з продажу через знищення запасів чи затримки з доставкою, але в більшості випадків їх замінюють альтернативними позиціями.
Це, зокрема, відбувалося у “Сільпо” після ударів по чотирьох розподільчих центрах Fozzy Group. На окремих полицях виникали короткочасні прогалини, однак мережа оперативно перенаправила товарні потоки.
Втрати, яких ми зазнали, значні. Найважчою для нас стала загибель наших колег… Однак ми стрімко перебудовуємо логістику, і для нас справа честі — зробити все, щоб Гості знову бачили звичні наповнені полиці, — зазначили у Fozzy Group.
Зазначимо, що прем’єр-міністр Сергій Корецький доручив Мінекономіки, АРМА та Фонду держмайна шукати серед державних приміщень резервні площі для розосередження товарів. АРМА перевіряє близько 250 тис. м² арештованих площ і вже проінвентаризувала 60 тис. м², а на балансах державних підприємств знайдено ще кілька сотень тисяч квадратних метрів.
Втім, опитані журналістами мережі поки не отримали жодних державних приміщень. NOVUS, зокрема, зазначає, що більшості таких об’єктів бракує температурних зон, вентиляції та захисту від вологи, тому компанія самостійно орендує готові комерційні площі.
Порожніх полиць ритейлери не прогнозують. Але їхня наповненість тепер коштує значно дорожче. Мережі змушені дублювати склади, перебудовувати маршрути й розосереджувати запаси, щоб удар по одному об’єкту більше не міг паралізувати постачання сотень магазинів.
Також пропонуємо підписатися на Телеграм-канал ДеДопомога, аби дізнаватися про різні види допомоги українцям.
Можливо, вам також буде цікаво: Знижки до 50%: акції в АТБ до Дня Незалежності «Разом святкуємо — разом купуємо!»
