Право на додаткові відпустки в Україні тривалістю 14 днів мають певні категорії працівників. Існують вимоги до того, як саме вони мають надаватися.
В органах праці та соціального захисту населення розповіли про усі нюанси, передають «Новини України – НСН».
Додаткові відпустки: хто має на них право в Україні
Законодавство (ст. 772 Кодексу законів про працю України, ст. 162 Закону України від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР «Про відпустки», та п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-XII) передбачає надання щорічно додаткових 14 календарних днів відпустки із збереженням заробітної плати деяким категоріям працівників, а саме:
- учасникам бойових дій;
- постраждалим учасникам Революції Гідності;
- особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-XII
- особам, реабілітованим відповідно до Закону України від 17.04.1991 р. № 962-XII «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», з-поміж тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.
Як надаються додаткові відпустки
Таку додаткову відпустку:
- Надають і за основним місцем роботи, і за сумісництвом.
- Не переносять на інший період або не продовжують з причин, зазначених у ст. 11 Закону про відпустки (зокрема, у випадку хвороби працівника). До того ж тимчасову непрацездатність, яка збіглася із такою відпусткою не оплачують.
- Не ділять на частини.
- Не продовжують на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки.
- Надають за календарний рік незалежно від відпрацьованого у цьому році часу. Тобто, право працівника на цю відпустку не залежить від відпрацьованого часу в такому календарному році. Навіть відпрацювавши один робочий день у поточному календарному році, працівник вищезазначених категорій матиме право на відпустку повної тривалості 14 днів.
- Надають понад щорічну основну та додаткову відпустки. Тобто, дні цієї відпустки не враховують під час порівняння з установленою граничною тривалістю відпустки 59 (69) календарних днів на рік (відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 Закону про відпустки).
- Не переносять на наступні роки у разі невикористання, тобто вона має бути використана працівником протягом календарного року. Невикористана відпустка «згорає».
- Не компенсують при звільненні, адже не віднесена ані до щорічних відпусток, ані до відпусток на дітей відповідно до ст. 19 Закону про відпустки. Законом не передбачено можливості заміни додаткової відпустки грошовою компенсацією, у тому числі при звільненні.
- На новому місці роботи за поточний рік таку відпустку можуть надати за умови, що працівник не використав її за попереднім місцем роботи. На підтвердження цього варто попросити надати довідку від попереднього роботодавця.
- Оплачують коштом роботодавця. Відпускні розраховують відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100, з огляду на заробіток за останні 12 календарних місяців роботи.
- Додаткову відпустку, початок якої припадає на один рік, а закінчення – на наступний, вважають відпусткою за той рік, на який припадає її початок.
- Із додаткової відпустки не можна відкликати.
Ще новини України: Штрафи за паркування на місцях для осіб з інвалідністю можуть зрости до 5100 грн – погоджено законопроєкт
