В Україны спостерігається наймасштабніше за останні десятиліття нашестя сарани, що є серйозною економічною загрозою. Осередки розповсюдження вже охопили кілька областей, зокрема Дніпропетровську, Запорізьку, Одеську та частково Херсонську.
Про це розповідають «Новини України – НСН». .
Нашестя сарани в Україні
Яка загроза існує
Найбільші скупчення сарани зафіксовано в Кушугумській громаді Запорізької області, де комахи буквально заполонили поля, городи та навіть будівлі. Подібні випадки масово реєструють у Запоріжжі, Малокатеринівці та інших сільських громадах регіону.
Нашестя сарани становить серйозну економічну загрозу, яка вимагає негайної координації між різними відомствами. В умовах війни Україна зіткнулася з новим викликом, і від відповіді на нього залежить як продовольча безпека, так і здатність аграрного сектору уникнути катастрофічних втрат у 2025 році.
Сарана загрожує українському агросектору
Фермери б’ють на сполох: сарана знищує стебла, листя та квіткові частини рослин, що призводить до значних втрат урожаю. За інформацією аграріїв, втрати становлять від 25% до 100% залежно від культури та місця ураження. Особливо вразливими є соняшник, пшениця, ячмінь, овочеві та баштанні культури. Це створює пряму загрозу продовольчій безпеці, може спричинити зростання цін на внутрішньому ринку та скорочення експортного потенціалу аграрного сектору.
Російська агресія та сарана – військовий та екологічний удар для фермерів
Експерти пов’язують нашестя сарани з екологічною катастрофою, спричиненою підривом Каховської ГЕС. Осушення русла Дніпра створило сприятливі умови для масового розмноження єгипетської сарани, яка активно розселяється в очеретяних ділянках поблизу лінії фронту.
Заступник Голови Держпродспоживслужби Вадим Чайковський у коментарі для «Комерсант Український» зазначив, що нинішнє нашестя сарани безпосередньо пов’язане з російською агресією, зокрема з руйнуванням гідротехнічної інфраструктури.
«Це наслідки російських ударів, російської агресії. Екологічна катастрофа, спричинена вибухами та підривом Каховської ГЕС, дала такі результати», – підкреслив Чайковський, наголошуючи на подвійному ударі для України: військовому та екологічному.
Чайковський пояснив, що спалахи сарани траплялися і раніше, але тоді місцеві служби успішно їх долали завдяки мобільності, відсутності бойових дій і доступу до заражених територій. Наприклад, у Херсоні вогнища комах було ліквідовано завдяки оперативній і превентивній обробці полів.
«Нашестя сарани періодично трапляється. У таких випадках запроваджується особливий режим захисту. До боротьби зі шкідниками долучаються всі відповідні служби, адміністрації та сільгоспвиробники», – додав заступник Голови Держпродспоживслужби.
Сарана атакує поля, баштани та сади – як діє влада
Місцева влада намагається локалізувати поширення комах-шкідників і захистити врожай. У постраждалих громадах:
- проводять масштабну обробку полів інсектицидами;
- запроваджують особливий режим захисту – так звані «біозони спалаху»;
- створюють місцеві комісії, які координують роботу за участю ДСНС, обласних військових адміністрацій та Держпродспоживслужби.
Проте в зонах активних бойових дій обробка територій залишається неможливою, що дозволяє сарані безперешкодно знищувати рослинність, розмножуватися та захоплювати нові території.
Нові осередки сарани зафіксовано в полях поблизу Кривого Рогу та Апостолового на Дніпропетровщині. В Одеській області, зокрема в Теплицькій громаді, місцеві жителі повідомляють, що нашестя комах такого масштабу не спостерігалося понад 20 років.
Експерти попереджають: якщо не локалізувати та не ліквідувати шкідників найближчим часом, сарана може поширитися на центральні регіони України.
Економічні наслідки та загрози від нашестя сарани
Поки що точні збитки для економіки України не підраховані, але попередні оцінки вказують на втрати в десятки мільйонів доларів. Ситуацію ускладнює брак бюджетного фінансування аграрного сектору та недостатня готовність фермерських господарств до таких надзвичайних ситуацій. Відсутність централізованої системи моніторингу та оперативного реагування на біологічні загрози також погіршує становище.
Основні збитки від нашестя сарани:
- Прямі втрати для аграріїв: сарана знищує озимі та ярі культури, зменшуючи врожайність і прибутковість господарств.
- Загроза продовольчій безпеці: у воєнний час Україна не може дозволити собі додаткові втрати аграрного потенціалу.
- Додаткові витрати з держбюджету: закупівля пестицидів, техніки для обробки та моніторинг територій створюють додаткове навантаження на бюджет у період воєнної економіки.
Крім того, через ефект мультиплікатора зниження врожаю вплине на ланцюги постачання – логістику, переробку та експорт. Це може призвести до зростання цін на внутрішньому ринку, що завдасть непрямого удару по споживачах.
Плани уряду щодо боротьби з сараною
Уряд планує найближчими тижнями:
- розширити зони карантину та профілактичної обробки;
- активізувати інформування аграріїв і населення про методи боротьби з сараною;
- збільшити фінансування термінових обробок, залучаючи резервні фонди.
Також розглядається можливість тимчасового обмеження експорту зернових із постраждалих регіонів, якщо втрати виявляться критичними.
Ще новини України: Після зневоднення Каховського водосховища на полях Херсонщини виникли небезпечні провали
