Українські Сили оборони змусили Росію суттєво змінити логістику постачання у Криму. Після втрати значної частини можливостей військово-морського забезпечення, обмеження морських перевезень і пошкодження Керченського мосту основне навантаження перейшло на сухопутний маршрут через окуповані території.
РФ втратитла частину логістичних маршрутів у Криму
Хоча Росія активно відновлює та розвиває цей логістичний коридор, він і надалі залишається вразливим через близькість до зони бойових дій та можливість ударів з боку українських сил.
Про це в ефырі телеканалу “Апостроф” 9 червня розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, передають “Новини Украъни – НСН“.
За словами представника ВМС ЗСУ, після окупації Криму Росія забезпечувала півострів одразу кількома маршрутами — через поромні переправи, Керченський міст, великі десантні кораблі, авіасполучення, а згодом і сухопутний коридор через захоплені території півдня України.
Втім, із часом значення морської логістики суттєво зменшилося. Спочатку Росія втратила можливість повноцінно використовувати військово-морські перевезення, а згодом обмежень зазнала й цивільна морська логістика. Одночасно скоротилися можливості Керченського мосту, через що основний акцент було перенесено на сухопутне сполучення.
Плетенчук зазначив, що нині міст використовується зі значними обмеженнями щодо окремих видів транспорту, тому сухопутний коридор став ключовим елементом постачання окупованого півострова.
Водночас речник ВМС наголосив, що логістичні проблеми російських військ у Криму продовжують накопичуватися. Додатковим фактором ризику залишаються географічні особливості півострова, які ускладнюють забезпечення та роблять транспортні маршрути більш вразливими.
“Логістика росіян з кожним днем стає все складнішою і складнішою в Криму — це факт. І, звісно, півострів півостровом не дарма називається. Це завжди така територія, на яку заїхати можна тільки з деяких напрямків”, — повідомив він.
Плетенчук зазначив, що, розуміючи вразливість своїх логістичних маршрутів, російська сторона в прискореному режимі розбудувала залізничну та автомобільну інфраструктуру вздовж узбережжя Азовського моря. Водночас він підкреслив, що залізниця має свої особливості як об’єкт транспортної мережі.
За його словами, пошкоджені ділянки колій відновлюються значно швидше й простіше, ніж великі інженерні споруди на кшталт мостів. Однак ефективність функціонування залізничного сполучення безпосередньо залежить від інтенсивності ударів українських сил та їхньої здатності регулярно порушувати роботу логістичних маршрутів противника.
“Залізницю ремонтувати вони вміють. З нашого боку ви спостерігаєте на території України, як ми відновлюємо залізницю, незважаючи на російські удари. Ми ж це робимо і, звісно, вони теж це будуть робити. І один плюс цього сполучення якраз у тому, що це не міст. Тут можна відновлювати і, в принципі, набагато швидше, ніж на мосту. Тому, впевнений, вони будуть намагатися і далі його експлуатувати, наскільки це буде можливо. Тут лише питання співвідношення ремонтів і ударів з нашого боку”, — пояснив він.
Плетенчук наголосив, що результативність ударів по залізничній логістиці противника надалі визначатиметься тим, що виявиться швидшим — відновлення пошкодженої інфраструктури чи нові атаки українських сил.
Крім того, речник ВМС окремо відзначив важливу роль авіації у забезпеченні російського військового угруповання в тимчасово окупованому Криму. За його словами, авіаційні підрозділи виконують широкий комплекс завдань, серед яких протиповітряна оборона, патрулювання повітряного простору, ведення розвідки та протидія безпілотним літальним апаратам.
“Авіація виконує і функції протиповітряної оборони. Це, мабуть, одне з основних їхніх завдань. Але водночас вона для нас є ціллю. І це не весь функціонал, який на неї покладається. І викриття надводної, повітряної обстановки, підводної теж. Патрулювання, протидронова боротьба. Вони використовують авіацію повсякчас — 24 на 7. Починаючи від дронів, і закінчуючи гелікоптерами. Тому функціонал мабуть, найбільший росіяни покладають саме на авіацію. Аеродромів там вистачає. Тому питання постачання палива, зокрема для цих аеродромів, теж є актуальним”, — підкреслив представник ВМС.
Коментуючи будівництво масштабних фортифікаційних споруд уздовж узбережжя Криму, Плетенчук зазначив, що такі дії можуть свідчити про серйозне ставлення окупаційної влади до потенційних загроз з боку України. Водночас він не виключив, що частина подібних проєктів може бути пов’язана і з прагненням залучити додаткові бюджетні кошти.
За його словами, російська пропаганда активно поширює тезу про можливу висадку українського десанту в Криму. Проте, як наголосив речник ВМС, військова наука розглядає десантні операції як лише один із елементів значно ширшої наступальної кампанії, що включає комплекс різних видів бойових дій.
Плетенчук також підкреслив, що Крим залишається для Росії стратегічно важливим не лише в контексті війни проти України, а й як ключовий плацдарм для впливу на ситуацію в Чорноморському регіоні. Саме тому порушення логістичного забезпечення окупаційного угруповання на півострові може стати одним із вирішальних чинників його майбутньої деокупації.
Ще новини України: Є загиблі і поранені, удари по храму, бізнес-центру, пожежно-рятувальному автомобілю та енергетиці: нічна повітряна атака 9 червня – все, що відомо (фото, відео)
