Триває евакуація на Донеччині і Дніпропетровщині, Сумщині і Харківщині, на Херсонщині… Людям допомагають волонтери. І щодня стикаються на прифронтових територіях з ситуаціями, коли мешканці до останнього піклуються про тварин, діляться останніми запасами їжі та відмовляються їхати без них. А буває, що просять врятувати лише хвостиків. На собі ж ставлять хрест…
Так було, наприклад, у випадку з паном Володимиром – на фото нижче. Про нього розповіли у благодійній організації «Карітас.Маріуполь», передають «Новини України – НСН».
Коли їжа почала закінчуватися, чоловік зателефонував зооволонтерам і попросив забрати котів, щоб ті не померли з голоду.
Це було навесні. До шелтеру в Павлограді привезли чоловіка в інвалідному візку. Всі запам’ятали його, як дядька Вову. Самотній він жив у напівзруйнованому гуртожитку в Костянтинівці разом із кількома котами. Всю гуманітарку, яку отримував, ділив з чотирилапими. Про себе він говорив мало, хвилювався найбільше за котів. Він навіть не думав, що його, маломобільного, теж можуть евакуювати, просив допомогти хоча б тваринам, – кажуть благодійники
На прифронтових територіях щодня історії про людяність…
Благодійники розповідають, що кожного дня бачать ці історії. Люди, які змушені тікати від війни, беруть із собою своїх улюбленців.
Часто в дорогу вони вирушають без запасу корму, бо в них не завжди є можливість його купити. Годують тварин тим, що їдять самі.
Тому ми намагаємося підтримати, пухнастих, які подорожують зі своїми людьми. Якщо маємо корм – ділимося, даємо запас у дорогу. Якщо не маємо – підгодовуємо тварин залишками з благодійної їдальні. Буває, корм купують наші співробітники власним коштом, бо шкода тварин. Іноді фахівчиня по роботі з волонтерами знаходить зооволонтерів або організації, які готові допомогти, передаючи корм як благодійну допомогу, – кажуть у Карітас.Маріуполь
Ми впевнені: турбота про тварин – це теж турбота про людей, бо вони не можуть одне без одного. Це про людяність тих, хто не кидає чотирилапих членів родини у найважчі часи, і людяність нашу, коли ми не ділимо допомогу на «для людей» і «не для людей». Адже війна не відміняє любов і доброту, чи не так? – додають благодійники
