Стало відомо, коли похорон Парубія – з політиком прощатимуться у Києві, а поховають у Львові

Про це інформують «Новини України – НСН».

Прощання з Андрієм Парубієм у Києві

Церемонія прощання з Андрієм Парубієм пройде на Майдані Незалежності 1 вересня. Початок заходу заплановано на 18:30. Організатори проведуть чин прощання та вечір спогадів про політика, деталі програми уточнюються.

Андрій Парубій був одним із ключових політиків часів Революції Гідності та очолював Верховну Раду України з 2016 по 2019 рік. Його вбивство стало резонансною подією, що може мати політичні мотиви. Прощання на Майдані Незалежності — символічне місце для політика, який був комендантом Майдану і очільником Самооборони Майдану під час революційних подій 2013–2014 років.

Коли похорон Парубія

Після церемонії прощання в Києві політика поховають на Личаківському цвинтарі у Львові.

У понеділок, 1 вересня, в архикатедральному соборі святого Юра у Львові пройде парастас за нардепом Андрієм Парубієм, якого вбили у Львові 30 серпня.

Чин похорону пройде 2 вересня.

Про це повідомили в пресслужбі Львівської міської ради.

Як ідеться у повідомленні, парастас відбудеться о 19:00 в архикатедральному соборі святого Юра.

Чин похорону відбудеться в соборі святого Юра у вівторок, 2 вересня (площа святого Юра, 5). Він пройде в 12:00.

Вбивство Андрія Парубія: що відомо

Андрія Парубія вбили у Львові 30 липня. Нападник здійснив 8 пострілів у народного депутата, екс-голову Верховної Ради. Підозрюваного затримали на Хмельниччині через 36 годин після злочину.

Правоохоронці розглядають різні версії вбивства, серед яких російський слід. Розслідування триває, встановлюються всі обставини злочину. Президент Зеленський повідомив, що злочин був ретельно спланований — вбивця вивчав графік пересувань політика.

Андрій Парубій – життєпис

Народився 31 січня 1971 року в Червонограді Львівської області України. Онук кулеметника Збройних сил Української держави та Української галицької армії, учасника битви за Львів 1918 року.

Родина була виселена до Сибіру строком на 10 років.

Закінчив історичний факультет Львівського університету (1994, спеціальність — історик, викладач історії), аспірантуру Львівської політехніки (2001, спеціальність — політологія та соціологія).

Керівник націоналістичної молодіжної організації — Товариство «Спадщина» (1988). Брав участь у національно-визвольному русі, організовував перші в Україні пікети. У 1989 його було арештовано за організацію несанкціонованого мітингу.

• З 1990 року — депутат Львівської обласної ради, секретар постійної депутатської комісії з питань молоді й спорту.

• У 1991 році разом з Олегом Тягнибоком був одним з засновників Соціал-національної партії України (СНПУ), перейменованої у 2004 у Всеукраїнське об’єднання «Свобода».
• У 1994—1998 роках — депутат Львівської міськради, голова депутатської групи.
• З 1996 року — керівник Товариства сприяння Збройним Силам та Військово-Морському Флоту України «Патріот України».
• З 1999 року — редактор науково-політичного журналу «Орієнтири».
• З 2002 року — депутат, заступник голови Львівської обласної ради.
• Активний учасник «Помаранчевої революції». Під час подій листопада-грудня 2004 року був комендантом Українського дому в Києві. Нагороджений пам’ятним знаком «Визначному учаснику Помаранчевої революції». Член політичної ради партії «Наша Україна».
• З 2005 року — голова партії «Народний союз «Українці!»», реорганізованої в Громадянське об’єднання «Український дім».
• З квітня 2006 року до грудня 2007 року — депутат Львівської обласної ради від «Наша Україна».
• З 2007 по 2012 — народний депутат України VI скликання від блоку «Наша Україна — Народна самооборона». Голова підкомітету з питань контролю над здійсненням зовнішніх відносин Комітету Верховної Ради у закордонних справах. Член депутатської групи В’ячеслава Кириленка «За Україну!».
• 3 лютого 2012 року написав заяву про вихід з партії «Наша Україна». 6 червня вступив до партії «Фронт Змін».
• З 2012 по 2014 рік — народний депутат України VII скликання від ВО «Батьківщина». Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення інтеграції України в міжнародний науковий та освітній простір Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти.
• З листопада 2013 по лютий 2014 року координував щоденне функціонування Євромайдану (м. Київ, Майдан Незалежності); був фактичним комендантом і очільником його наметового містечка та керівником загонів Самооборони Майдану.
• Після підписання Президентом Януковичем і лідерами опозиції 21 лютого 2014 року Угоди про врегулювання політичної кризи в Україні, в ніч з 21 лютого на 22 лютого загонами Самооборони, під керівництвом Парубія, був узятий під контроль урядовий квартал в Києві — будівлі Верховної Ради, Адміністрації президента, Кабінету міністрів і МВС.
• Парубій добровільно склав депутатські повноваження 17 березня 2014 року у зв’язку призначенням на посаду секретаря РНБО.
• 27 лютого 2014 року, після перемоги Євромайдану і відсторонення Віктора Януковича від влади, указом виконувача обов’язків Президента України Олександра Турчинова Андрій Парубій призначений Секретарем РНБО. На час його перебування на посаді припали початок тимчасової анексії Криму Росією і збройний конфлікт на сході України. Як секретар Ради національної безпеки і оборони, Парубій курирував антитерористичну операцію проти сепаратистів на сході України.
• 19 березня Парубій доручив МВС посилити охорону ядерних об’єктів. 24 березня — «провести розслідування на предмет того, наскільки діяльність російських телеканалів відповідає українському законодавству, якщо є там факти розпалювання міжнаціональної ворожнечі, заклики до війни, сепаратизму тощо».
• 7 серпня 2014 року оголосив, що подав відставку із займаної посади, додавши, що «в час війни коментувати відставку вважаю неприйнятним». Того ж дня заяву про відставку підписав Президент Петро Порошенко. 18 серпня виведений зі складу РНБО. Пізніше Парубій пояснив свою відставку існуванням розбіжностей з главою держави. Зокрема, як стверджує Володимир Семків, він критикував мирний план Петра Порошенка, вважаючи його безперспективним.
• 26 серпня 2014 р. покинув політраду партії «Батьківщина».
• 10 вересня 2014 року на з’їзді партії «Народний фронт» разом із командирами добровольчих батальйонів був включений до Військової ради — спеціального органу, для розробки пропозицій по обороноздатності України.
• На позачергових виборах до Верховної ради 2014 року обраний народним депутатом України за партійним списком (№ 4 у списку) від Народного фронту.
• 4 грудня 2014 року голосами 313 народних депутатів обраний Першим заступником Голови Верховної Ради України. Як і голова Верховної Ради, В. Гройсман, А. Парубій підтримав Постанову про особливий порядок самоврядування на Донбасі, а також і проєкт змін до Конституції щодо «децентралізації влади», що передбачає цей особливий порядок.
• 14 квітня 2016 року Парубія було обрано Головою Верховної Ради. Він замінив на цій посаді Володимира Гройсмана, який очолив Кабінет Міністрів України. Член РНБО.
• 15 лютого 2019 року Парубій підписав розпорядження про створення Офісу парламентської реформи. Голова ВР зазначив, що до роботи в офісі планується залучити 15 співробітників відповідно до напрямів парламентської роботи.
• 2 серпня 2019 року Шевченківський суд Києва зобов’язав ДБР відкрити кримінальне провадження щодо Парубія через можливе втручання його у виборчий процес.
• 30 серпня 2025 року близько опівдня Андрій Парубій загинув у результаті стрілянини у Львові на вулиці Єфремова. Обставини загибелі з’ясовує слідство. За словами очевидців, стріляла людина, яка мала сумку із кур’єрської служби «Glovo». Нападник був у чорному шоломі з жовтими розводами та їхав на електровелосипеді. За даними із джерел в правоохоронних органах, у Парубія стріляли вісім разів. 1 вересня 2025 року Володимир Зеленський повідомив про затримання підозрюваного у вбивстві.

Політичні погляди Андрія Парубія

Андрій Володимирович Парубій був прихильником створення Балто-Чорноморського союзу. Про це він, зокрема заявив 20 травня 2016 року в інтерв’ю телеканалу «Рада» після зустрічі 16 травня з главою польсько-української групи дружби у парламенті Польщі Міхалом Дворчиком. За словами Парубія «Україна має стати одним із центрів ухвалення рішень, одним з центрів впливу як велика могутня держава». Він також зауважив, що «ідея Балто-Чорноморського союзу, як одного з форматів європейської інтеграції України, є надзвичайно перспективною і важливою для нашої держави».

18 липня 2024 року в Шевченківському суді м. Києва підтримав звинуваченого полковника Романа Червінського.

Родина та особисте життя

Дружина Андрія Парубія — Уляна Юріївна, працює на кафедрі фольклористики Львівського національного університету. Дочка — Ярина (нар. 2001).