Вбиті росією. Артур Калюжний був уродженцем Хмельницької області. У 19 років підписав контракт із Збройними силами України і служив до останнього дня життя. Під час бойового завдання воїн загинув від удару ворожого FPV-дрона.
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Артур Калюжний
Загиблі Захисники України: Артур Калюжний
Старший солдат Артур Калюжний, псевдо Поплавок, поліг 20 квітня 2025 року в селі Павлівка Запорізької області. Під час бойового завдання воїн загинув від удару ворожого FPV-дрона. Йому назавжди 23 роки.
Артур народився у місті Славута Хмельницької області. Навчався в Острозькому вищому професійному училищі, де опанував професію кухаря. У 19 років підписав контракт із Збройними силами України і служив до останнього дня життя.
Він був вправним мінометником у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, постійно навчався та вдосконалював навички. Захоплювався зброєю та стрільбою. Псевдо Поплавок обрав собі сам, оскільки обожнював риболовлю.
За мужність і відданість військовій службі воїна нагородили почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», відзнакою Міністерства оборони України «Захиснику України. За честь! За славу! За народ!» та медаллю «Сильному духом» від командування бригади.
«Ми разом робили перші кроки у службі, разом проходили курс молодого бійця. Для мене Артур завжди залишиться добрим і життєрадісним другом, який любив життя та цінував його. Він був відданий військовій присязі та жив армією. А як він розповідав про свою дружину! Про це можна було слухати годинами, бо він з кожним днем закохувався у неї все більше», – розповіла подруга Дарина
«Для мене він був чоловіком, який кохав, беріг та цінував. Тепло і щирість завжди були в його серці, яке він віддав за нас, аби ми жили під мирним небом. Я пишаюся ним», – сказала дружина воїна Діана
Поховали Артура у рідному місті.
У нього залишилися батьки, дружина та сестра.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
