Меморіал: вбиті росією. Захисник Владислав Русол, 21 рік, Донеччина, серпень

Меморіал: вбиті росією. Захисник Владислав Русол, 21 рік, Донеччина, серпень

Вбиті росією. Владислав Русол був уродженцем Одещини. Навчався на тракториста, любив техніку. Хлопець пішов захищати країну у 18 років. Обіймав посаду заступника командира бойової машини. Загинув внаслідок ворожої атаки дроном-камікадзе…. «Нам так боляче, але ми так пишаємося! Братику, я стільки всього не встигла тобі сказати», – написала сестра полеглого Героя

Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.

Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.

Вбиті росією: Владислав Русол

Владислав Русол

Загиблі Захисники України: Владислав Русол

Сержант Владислав Русол поліг 26 серпня 2024 року внаслідок ворожої атаки дроном-камікадзе біля міста Українськ Донецької області. Воїну навіки 21.

Владислав народився 24 березня 2003 року в селі Лабушне на Одещині. Навчався на тракториста у Кодимському ліцеї №1. У 17 років, після смерті батька, став опорою для сім’ї. Любив техніку: постійно щось лагодив, розбирав і збирав. Мріяв стати далекобійником.

Хлопець пішов захищати країну у 18 років. Служив у 59-й окремій штурмовій бригаді безпілотних систем імені Якова Гандзюка. Обіймав посаду заступника командира бойової машини та навідника-оператора механізованого відділення механізованого взводу.

«Малий, так я його називала, мій братик. Я завжди буду пам’ятати його усмішку та добру душу, – сказала старша сестра Оксана Целуйко. – Його життя було коротким, але воно було сповнене любові до нас, до нашої родини, до України. Для молодшого брата Романа він був більше, ніж старший брат: батьком і наставником. Він загинув, захищаючи нашу країну. Нам так боляче, але ми так пишаємося! Братику, я стільки всього не встигла тобі сказати, стільки доброго побажати, краще пояснити, який ти для мене важливий. Пробач».

Поховали воїна на Алеї Слави у місті Кодима Одеської області.

Вдома на нього чекали мама, молодший брат і старша сестра.

УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».

Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/

Пошук
e-mail
Важливі
Новини
Lite
Отримати допомогу
Радіо