Вбиті росією. Олександра Нечволод була уродженкою Харкова, але жила в Підлимані Ізюмського району в будинку матері, поки її цивільний чоловік захищав Україну. Була мамою однорічного синочка. В той день вона попросила друга родини відвезти в Ізюм у паспортний сервіс. В місті випадково зустріла старшу сестру, і вони разом пішли на каву, а коли повернулися до машини, російські війська влучили балістичною ракетою в будівлю Державної міграційної служби, що була поряд. Обидві сестри загинули…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Олександра Нечволод
Загиблі в Ізюмі: Олександра Нечволод
Життя 18-річної Олександри Нечволод обірвалося 4 лютого 2025 року в Ізюмі на Харківщині. Вона разом зі старшою сестрою Ангеліною потрапили під російський обстріл.
Олександра народилася в Харкові. У 2008-му разом із матір’ю та сестрою переїхали в Підлиман. Здобула фах перукарки. 17-річною народила сина і займалася його вихованням.
Жила в Підлимані Ізюмського району в будинку матері, поки її цивільний чоловік захищав Україну на фронті під час повномасштабної війни. 4 лютого 2025-го попросила друга родини Петра Шевченка відвезти в Ізюм у паспортний сервіс. В місті випадково зустріла старшу сестру, яка приїхала у справах із Харкова. Сестри пішли на каву, а коли повернулися до машини, російські війська влучили балістичною ракетою в будівлю Державної міграційної служби, що була поряд.
Олександра й Ангеліна опинилися під завалами. Їхні тіла рятувальники дістали того ж дня. Сестер поховали поруч у Підлимані. Тоді в центрі Ізюма загинули ще три людини, серед них і Петро Шевченко.
«Донька мала талант до кухні, чудово вміла пекти. Мої дівчата були золотими, дружили між собою. Ангеліна хрестила Сашиного сина», – розповіла мама Вікторія
Олександра була в цивільному шлюбі. Коли вона загинула, її сину був рік. Після втрати хлопчика виховує батько. Також в загиблої залишилися мама, тато і молодший брат.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
