Вбиті росією. Олексій Лавроненко був уродженцем села Рубці. Там жив, там і загинув… Працював різноробом. Жив із батьками. Від народження мав проблеми зі здоров’ям. Його застрелили російські окупанти на очах у матері, коли зайшли у село…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Олексій Лавроненко
Загиблі на Донеччині: Олексій Лавроненко
Олексія Лавроненка російські окупанти застрелили на очах його матері 22 квітня 2022 року в селі Рубці Краматорського району Донеччини.
Олексієві було 38 років. Народився в Рубцях. Вивчився в Маріуполі на слюсаря. Працював різноробом. Жив із батьками. Від народження мав проблеми зі здоров’ям: різкі перепади тиску, кровотечу з носа. 5 жовтня 2021 року він три дні був у комі.
22 квітня 2022 року жителі Рубців ховалися від обстрілів по підвалах та погребах. В селі окупантів зустріли українські підрозділи, і ворог зазнав утрат. Однак утримати Рубці не вдалося. Вранці окупанти зайшли в село. Вони розстрілювали будинки та ходили по людських обійстях із перевіркою.
Батько Олексія Лавроненка залишався паралізований у хаті. Олексій із матір’ю саме вийшли з погреба, коли на їхнє подвір’я ступили окупанти.
«Їх було 8-10. Одразу роздягнули сина і поставили на коліна. В нього були татуювання – якесь полум’я, ще одне на потилиці. Військовий, який найближче до сина стояв, сказав, що сьогодні вони втратили 20 своїх, і після цього – бабах! Застрелив Олексія», – згадала мати Зоя Лавроненко.
Жінка з сусідами викопали на подвір’ї яму і в ній поховали загиблого. Втім, могила не була глибокою, її підмивали дощі.
З часом матері Олексія довелося звернутися до суду, щоби юридично визнали смерть сина, станом на кінець 2025 року Зої ще не вдалося отримати свідоцтво про смерть Олексія .
Мама згадує, попри нездужання, Олексій займався спортом. Мав багато друзів. До нього часто зверталися по допомогу, і він ніколи не відмовляв.
«Син любив техніку. Наприклад, склав із двох мотоциклів один. Мав хист до куховарства. Мабуть, успадкував це від мого батька. Особливо добре йому вдавалося м’ясо. Але навіть елементарну яєшню так приготує, що пальчики оближеш. Немає дня й хвилини, щоб я його не згадувала», – розповіла мама Зоя.
Батько Олексія помер. У нього залишилися мати, старший брат і син від цивільного шлюбу.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
