Меморіал: вбиті росією. Геннадій Адаменко, 60 років, квітень, Донеччина

Меморіал: вбиті росією. Геннадій Адаменко, 60 років, квітень, Донеччина

Вбиті росією. Геннадій Адаменко був уродженцем Ярової, що в Краматорському районі. Закінчив військове училище, був льотчиком. На пенсії працював інженером у будинку для літніх людей. Жив із родиною в Лимані. На початку повномасштабної війни дружина з дітьми евакуювалися до Польщі, а  він поїхав до батьків у Ярову. В будинок, де він був, влучила російська авіабомба. Загинув також батько Геннадія…

Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.

Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.

Вбиті росією: Геннадій Адаменко

Геннадій Адаменко

Загиблі на Донеччині: Геннадій Адаменко

Життя 60-річного Геннадія Адаменка відібрав російський обстріл 25 квітня 2025 року в селі Ярова Краматорського району Донецької області. В будинок, де він був, влучила російська авіабомба.

Геннадій народився в Яровій. Закінчив військове училище, був льотчиком, брав участь у війні в колишній Югославії. На пенсії деякий працював інженером у будинку для літніх людей.

Жив із родиною в Лимані. На початку повномасштабної війни дружина з дітьми евакуювалися до Польщі, а  він поїхав до батьків у Ярову. У селі неподалік жила його старша сестра Тетяна.

25 квітня 2025 року о 5.10 російські окупанти скинули на Ярову дві авіабомби. Одна влучила в будинок Адаменків.

«Брат ночував у хаті, вона повністю згоріла. Мати з батьком були в літній кухні. Батько отримав багато осколків. Українські військові одразу його витягнули, але він був вже мертвий. Мати була поранена, але жива», – згадала  сестра Геннадія, Тетяна.

Загиблих поховали на третій день в Яровій. Матір і сестра евакуювалися з села.

«Мій брат був чудовою людиною. Допомагав і батькам, і мені. Пригадую, поки я на роботі, він міг мені розпалити вдома пічку, щоб я прийшла в теплий будинок. Допомагав на городі. Його всі в селі поважали і знали. Любив природу, риболовлю, поїздки на озера. Одним словом – любив життя», – сказала сестра

У Геннадія Адаменка залишилися мати, дружина, син, донька і сестра.

УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».

Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/

Пошук
e-mail
Важливі
Новини
Lite
Отримати допомогу
Радіо