Вбиті росією. Богдан Лугина був уродженцем Житомирщини. Закінчив фаховий коледж за спеціальністю «Обслуговування комп’ютерних систем та мереж». Працював у сфері обслуговування населення, а після закінчення війни хотів служити в СБУ. Богдан захищав країну у складі 3-ї окремої штурмової бригади, де був командиром бойової машини та командиром механізованого відділення…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Богдан Лугина
Загиблі Захисники України: Богдан Лугина
25-річний солдат Богдан Лугина на псевдо 3D поліг 27 березня 2024 року під час бойового завдання у селі Орлівка Донецької області.
Богдан народився 11 листопада 1998 року в селі Горбове Звягельського району Житомирщини. Закінчив Житомирський технологічний фаховий коледж Київського національного університету будівництва і архітектури за спеціальністю «Обслуговування комп’ютерних систем та мереж», а згодом продовжив навчання у самому КНУБА. Працював у сфері обслуговування населення, а після закінчення війни хотів служити в СБУ.
Богдан захищав країну у складі 3-ї окремої штурмової бригади, де був командиром бойової машини та командиром механізованого відділення.
Псевдо 3D отримав через окуляри, які носив на початку служби. Згодом він замінив їх на лінзи, але побратими все одно казали: «Наш 3D-ешка».
«Богдан був старшим із дітей у нашій сім’ї. Для нього взірцем у всьому був батько, який завжди був першим помічником та опорою для нього. Богдан був підтримкою для братів, а ще вмів щиро кохати: я бачила це у його погляді та відчувала серцем. Може, для когось Богдан був не ідеальним, але для мене був найкращим: чесний, турботливий, дбайливий, світлий і життєрадісний. Мав добре серце та завжди допомагав тим, хто до нього звертався», – сказала мати Ірина
За життя захисника нагородили нагрудним знаком «Хрест хоробрих», а вже посмертно – орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали воїна в рідному селі.
У нього залишилися мати Ірина, батько Микола, менші брати Андрій та Ілля і кохана дівчина Катя.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
