Меморіал: вбиті росією. Руслан Бобик, 17 років, Тернопіль, листопад

Меморіал: вбиті росією. Руслан Бобик, 17 років, Тернопіль, листопад

Вбиті росією. Руслан Бобик був уродженцем Тернополя. Єдина дитина у своїх батьків. Студент. В ту ніч з батьками та бабусею був удома. Вночі Росія скерувала ракети та шахеди на обласний центр. Почувши перші вибухи в місті, Руслан із батьками вибігли з під’їзду до сховища. Під час удару ракети в будинок осколок влучив хлопцеві в серце…. Бабуся Руслана померла пізніше від отриманих поранень.

Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.

Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.

Вбиті росією: Руслан Бобик

Руслан Бобик

Загиблі діти України: Руслан Бобик

Життя 17-річного Руслана Бобика відібрав російський обстріл Тернополя 19 листопада 2025 року.

Руслан народився у Тернополі. Був єдиною дитиною в батьків. Навчався на відділенні транспорту та інженерної механіки Технічного фахового коледжу Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.

19 листопада з батьками та бабусею був удома – в одному з багатоквартирних будинків Тернополя. Вночі Росія скерувала ракети Х-101 та шахеди на обласний центр. Почувши перші вибухи в місті, Руслан із батьками вибігли з під’їзду до сховища. Під час удару ракети в будинок осколок влучив хлопцеві в серце.

«Руслан мав так багато друзів. На похорон прийшло мало не пів міста… Син був дуже добрий і щирий до всіх», – сказала мати Галина

«Він назавжди залишиться у памʼяті всіх, хто його знав, спокійним, доброзичливим та щирим хлопцем», – написали про його загибель у навчальному закладі

Кураторка групи Руслана Ірина Оніщук згадує, що юнак любив техніку і чудово на ній знався. Першим зголошувався на спортивні змагання чи волонтерську допомогу для Збройних Сил України.

«Руслан – дуже світла, позитивна і добра дитина. Нам буде дуже його не вистачати», – написала Ірина Оніщук

У Руслана Бобика залишилися батьки. Його бабуся Ярослава померла через отримані травми під час того обстрілу 2 грудня 2025 року.

УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».

Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/

Пошук
e-mail
Важливі
Новини
Lite
Отримати допомогу
Радіо