Вбиті росією. Володимир Осінній був уродженцем Херсонщини. Коли почалася велика війна, він був у столиці. Разом із кумом вони позичили машину на заводі і вирушили додому. Володимир став до лав ЗСУ. Загинув під час оборони Херсона в Бузковому парку…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Володимир Осінній
Загиблі Захисники України: Володимир Осінній
Захисник Володимир Осінній поліг 1 березня 2022-го під час оборони Херсона в Бузковому парку. Йому навіки 41 рік.
Володимир народився 18 липня 1981 році в селі Білозерка Херсонської області. З дитинства мав хист до малювання, мріяв про власну справу. Після школи навчався у Херсонському судномеханічному технікумі. Працював електрозварником на Зуївському енергомеханічному заводі у місті Зугрес на Донеччині. Деякий час разом із батьком їздив на заробітки за кордон. У 2015-му чоловік остаточно повернувся на Батьківщину. Збирався мобілізуватися до лав ЗСУ, але його не взяли за станом здоров’я.
У 2019-му відкрив власну справу – займався виробництвом металовиробів. За рік влаштувався бригадиром цеху зварювальників на завод у Києві.
«Коли почалася велика війна, він був у столиці. 24 лютого 2022-го серед ночі подзвонив: «Почалася війна». Разом із кумом вони позичили машину на заводі, й о 21-й Володимир уже був удома. Сказав, що вранці йде у військкомат. «Думала, ти приїхав до нас». А він: «Ні. Я приїхав, щоб вас захищати, а не ховатися. Як я потім буду дітям в очі дивитися, якщо сидітиму з ними у підвалі». 25 лютого чоловік вирушив у пункт збору тероборонівців. Людей розпустили, бо надійшло повідомлення про обстріл. А вранці 26-го знову оголосили збір. «Тату, ти вернешся?» – запитав менший син. Чоловік мовчки поцілував його і пішов», – розповіла дружина Ольга
Володимир став до лав ЗСУ. Воював у 2-й роті 194-го батальйону 124-ї окремої бригади територіальної оборони.
«Земля просто летіла з-під ніг, – розповів кум про останній бій Володимира. – Палили з кулеметів, БТРів. Падали люди. Коли опинився у більш безпечному місці, Вови біля мене не було».
Посмертно Володимира Осіннього нагородили медаллю «Хрест Свободи» й орденом «За мужність» III ступеня. Також йому надали звання «Почесний громадянин Херсонської міської територіальної громади».
Поховали воїна в Білозерці на Херсонщині. Щоб провезти труну через російські блокпости, рідні сказали, що везуть померлого від коронавірусу.
У захисника залишилися дружина, батьки та двоє дітей.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
