Вбиті росією. Олександр Ступаченко був уродженцем Сумщини. У цивільному житті був підприємцем. 2016-му році став на захист України. На початку 2022 року Олександра призначили командиром розвідувального взводу. Захисник загинув під час евакуації побратимів із захопленої ворогом території…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Олександр Ступаченко
Загиблі Захисники України: Олександр Ступаченко
36-річний захисник Олександр Ступаченко на псевдо Скорпіон поліг 10 травня 2022 року під час евакуації побратимів із захопленої ворогом території Луганської області. Того дня боєць потрапив у ворожу засідку.
Олександр народився 14 лютого 1986 року в Глухові Сумської області. Навчався у місцевій школі №2, згодом – у школі-інтернаті. Потім вступив до Глухівського коледжу Сумського національного аграрного університету. Захоплювався футболом.
У цивільному житті був підприємцем – займався виготовленням меблів на замовлення. У першому шлюбі в нього народилася донька Мілана, з якою мав теплі стосунки.
«Тато вмів перетворити мій найгірший настрій на кращий. Бувало, нічого не хочеться, а потім – просто добре, просто тепло. Я могла подзвонити й сказати: «Привіт, мені погано». А він завжди питав: «Що сталося?», і знаходив слова підтримки. Він був уважним, турботливим, справжнім», – розповіла донька Мілана
З початком російсько-української війни в 2014 році Олександр хотів стати на захист України, однак через стан здоров’я пішов служити лише у 2016-му.
«Хоча Олександр довгий час жив у Росії, після 2014-го його ставлення до всього російського кардинально змінилося. Він відчував глибоке відторгнення і прагнув, щоб в Україні не залишилося жодного сліду від того впливу. Це була не просто емоція – це була його свідома позиція», – сказала колишня дружина Олена Чельцова
Олександр розпочав службу в 16-му окремому мотопіхотному батальйоні 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені Івана Виговського. З 2017-го до 2021 року його підрозділ брав участь в АТО/ООС на Донеччині та Луганщині.
На початку 2022 року Олександра призначили командиром розвідувального взводу. Боронив Чернігівську область, потім воював на Луганщині. Побратими згадують його як холоднокровного бійця й водночас уважного, відповідального командира.
За роки служби Олександр мав багато нагород, зокрема медалі «За відвагу», «За участь в боях «Бахмутський рубіж», відзнаку «Козацький хрест» І ступеня, нагрудні знаки «За зразкову службу» та «За вірність присязі». Посмертно його відзначили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника на Вознесенському кладовищі в рідному Глухові. У січні 2025 року в місті на його честь перейменували вулицю Ковпака.
У воїна залишилася донька Мілана.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
