Вбиті росією. Артур Шибалов був уродженцем міста Покровськ Донецької області. Навчався в Полтаві. З другого курсу працював на телеканалах та в газетах. У жовтні 2024 року Артур отримав повістку. Після двомісячного навчання він у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади вирушив на Курщині. Він зазнав поранення, коли разом із побратимами відходив з міста Суджа. Евакуації не було, тож товариші несли його понад 20 кілометрів.
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Артур Шибалов
Загиблі Захисники України: Артур Шибалов
Солдат Артур Шибалов поліг 13 березня 2025 року в Курській області РФ. Він зазнав поранення, коли разом із побратимами відходив з міста Суджа. Евакуації не було, тож товариші несли його понад 20 кілометрів. Воїнові назавжди 26 років.
Артур народився 27 травня 1998 року в місті Покровськ Донецької області в багатодітній родині – був одним із сімох дітей. Мав хист до музики і хореографії. Після школи вступив до Навчально-наукового інституту мистецтв при Луганському національному університеті ім.Т. Шевченка на факультет кіно і телебачення. Але навчався в Полтаві, куди після початку російсько-української війни в 2014 році вимушено переїхав виш.
З другого курсу працював на телеканалах та в газетах, зокрема на «Громадському телебаченні. Полтава» та «Молодіжному телеканалі». Диплом отримав 20 лютого 2022 року, після чого різко змінив напрям діяльності – пішов працювати бізнес-аналітиком в американську логістичну компанію. А коли за кілька років вона закрилася, Артур влаштувався фахівцем-міжнародником у компанію «Нова пошта».
Він добре володів англійською, для роботи почав вивчати чеську мову. Вмів спілкуватися з людьми й налагоджувати зв’язки. На дозвіллі читав, дивився фільми та відпочивав із друзями. Любив тварин.
У жовтні 2024 року Артур отримав повістку. Після двомісячного навчання він у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади вирушив у місто Суджа Курської області РФ.
«Артур хотів написати й видати книгу, потім на її основі написати сценарій. У нього вже написані чотири повісті, одна дуже вдала, можна було б блокбастер знімати. Але не судилося. Спробую опублікувати готові тексти сама, в пам’ять про нього», – сказала мати захисника Тетяна Шибалова
Поховали воїна в Полтаві.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
