Вбиті росією. Денис Голік був уродженцем Кіровоградщини. Дуже любив тварин. Він був спортивним хлопцем. Дуже любив малювати. У червні 2021-го Денис добровільно долучився до лав ЗСУ. 1 березня 2022-го Денис потрапив у полон. Він був на борту збитого військово-транспортного літака Іл–76, яким українські захисники поверталися з полону…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Денис Голік
Загиблі Захисники України: Денис Голік
Солдат Денис Голік загинув 24 січня 2024 року в Бєлгородській області РФ. Він був на борту військово-транспортного літака Іл–76, яким українські захисники поверталися з полону. Воїнові назавжди 32 роки.
Денис народився 15 липня 1991 року в місті Світловодську Кіровоградської області. «Син був життєрадісним, веселим, позитивним, доброзичливим, товариським. У Дениса було багато друзів: усі його любили, бо він завжди стояв за інших горою і всім допомагав, – розповіла мати Олена. – Дуже любив тварин, у сина було дві кішки та собака. Він був спортивним хлопцем, грав у футбол, постійно брав участь у турнірах. А ще Денис дуже любив малювати».
Закінчив школу № 10, після чого опанував фах тракториста у ПТУ № 5. Згодом вступив до Кременчуцького коледжу, де навчався на юриста.
«Син дуже хотів здобути цю професію, але через сімейні обставини закінчив лише перший курс. У 2009 році помер мій чоловік, і я сама піднімала дітей на ноги – було дуже важко», – сказала Олена
У 2010 році Денис проходив строкову службу в місті Кам’янка–Бузька Львівської області. Після демобілізації працював на м’ясному підприємстві, а згодом – на вагонобудівному заводі в Кременчуці. У 2013 році Денис одружився, у сім’ї народився син. За сім років подружжя розлучилося.
У червні 2021-го Денис добровільно долучився до лав ЗСУ. Служив у 56-й окремій мотопіхотній бригаді на посаді навідника танкового батальйону. На початку повномасштабного вторгнення він разом із підрозділом був у Маріуполі. А 1 березня Денис потрапив у полон.
Попрощалися з воїном у рідному Світловодську 29 липня 2025 року.
У Дениса залишилися мати, брат і син.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
