Меморіал: вбиті росією. Валерій Сало, 43 роки, Луганщина, травень

Меморіал: вбиті росією. Валерій Сало, 43 роки, Луганщина, травень

Вбиті росією. Валерій Сало був уродженцем Харківщини. В юнацтві з батьками переїхав на Донеччину.  Займався фермерством. З початком бойових дій у 2014 році став волонтером. Очолював осередок ГО «Просвіта». Входив до складу підпільної групи. Проросійські бойовики викрали його з власного дому і вбили у лісосмузі…

Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.

Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.

РЕКЛАМНИЙ КОНТЕНТ
РЕКЛАМНИЙ КОНТЕНТ

Вбиті росією: Валерій Сало

 Валерій Сало

Загиблі на Луганщині

Волонтера й активіста Валерія Сала проросійські бойовики вбили 7 травня 2014 року в лісосмузі села Греківка на Луганщині. Його викрали з власного дому, змусили сісти в його ж авто і повезли в лісосмугу. Наступного дня це авто знайшли спаленим, всередині було обгоріле тіло Валерія.

Валерію було 43 роки. Народився у селі Піски-Радьківські  на Харківщині. В юнацтві з батьками переїхав жити до села Шандриголове на Донеччині. Закінчив середню школу та курси тракториста-машиніста. Служив строкову службу. Здобув фах механіка. Працював у сільськогосподарському підприємстві – був водієм автобуса, трактористом. Згодом став фермером, вирощував зернові культури.

З початком бойових дій у 2014 році став волонтером. Очолював осередок ГО «Просвіта». Входив до складу підпільної групи, в межах якої передавав розвіддані українським військовим, допомагав захисникам продуктами, дровами, пальним. Відкрито виступав проти псевдореферендуму.

РЕКЛАМНИЙ КОНТЕНТ
РЕКЛАМНИЙ КОНТЕНТ

«Тато дуже мене любив. Всьому мене вчив: і працювати біля землі, і в побуті. У нас із ним були дуже теплі стосунки, він був моїм другом, слухачем, порадником. Добрий і стриманий. Кожне рішення, кожне сказане слово були виважені та продумані. Допомагав усім, хто цього потребував. Дуже любив Україну. Мого прадіда розстріляли, і прапрадіда теж… Така-от у нас родина. Тато мріяв придбати будинок у Харкові, щоб ми жили у місті. Мріяв, щоб я закінчила навчання, на той час я навчалась на першому курсі університету…», – розповіла донька Оксана

У Валерія залишились дружина та донька. Поховали чоловіка селі Шандриголове Донецької області

Посмертно він нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України».

На фасаді Шандриголовецької ЗОШ встановили Меморіальну дошку випускнику Валерію Салу.

РЕКЛАМНИЙ КОНТЕНТ

УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».

Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/

Пошук
e-mail
Важливі
Новини
Lite
Отримати допомогу
Радіо