Вбиті росією. Максим Богун був уродженцем Херсонщини. Первістком у батьків і уособленням родинного щастя. Сам він дуже мріяв про родину і дітей. Був творчим, захоплювався музикою. Закінчив музичну школу, а потім училище культури. Працював режисером театралізованих масових заходів. У серпні 2019 року Максим пішов на строкову військову службу і підписав контракт. Початок повномасштабного вторгнення зустрів у лавах ЗСУ….
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Максим Богун
Загиблі Захисники Українни: Максим Богун
Старший солдат Максим Богун поліг 8 травня 2022 року під час бойового завдання поблизу селища Авангард на Одещині внаслідок влучання ворожої ракети. Йому було 23 роки.
Максим народився 27 червня 1998 року в селі Мала Олександрівка на Херсонщині. Змалку був творчим, захоплювався музикою. Закінчив музичну школу по класу акордеона, брав участь у численних мистецьких заходах. У 2018 році завершив навчання в Херсонському училищі культури за спеціальністю «Видовищно-театралізовані заходи». Працював режисером театралізованих масових заходів у Великоолександрівському районному будинку культури. Створював музику, писав пісні, у тому числі англійською мовою, записував їх. Разом із братами та друзями знімав креативні відео і музичні кліпи, вів канал на YouTube.
У серпні 2019 року Максим пішов на строкову військову службу. Відразу ж підписав контракт. Брав участь в ООС.
Початок повномасштабного вторгнення зустрів у лавах Збройних Сил України. Служив старшим оператором зенітної ракетної обслуги 6-ї зенітної ракетної батареї 2-го зенітного ракетного дивізіону 38-го зенітного ракетного полку імені генерал-хорунжого Юрія Тютюнника.
«Максим був нашим первістком, уособленням повноти щастя у родинному гніздечку, і сам він дуже дорожив сімейними цінностями. Подорослішавши, дякував за щасливе дитинство. Мріяв про власну родину і дуже хотів мати дітей. А ще рано почав замислюватися над філософськими питаннями, шукав сенс буття, і незадовго до загибелі написав подрузі, що, здається, все зрозумів і після повернення поділиться своїм відкриттям», – написала мати Марина
«Максим був сміливим, мужнім і неймовірно талановитим митцем. Цей хлопець залишив по собі найсвітліший слід у серцях усіх, хто його знав. Сам він себе асоціював з Маленьким Принцом, бо бачив те, що є невловимим для ока середньостатистичної людини. Він бачив у кожному своє світло, був добродушним і дбайливим», – додала подруга Олександра
Посмертно Максима Богуна відзначили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Через окупацію рідного села воїна спершу поховали у селі Гвардійське Одеської області. 23 листопада 2025 року перепоховали у Малій Олександрівці.
У нього залишилися батьки, троє братів і сестра.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
