Вбиті росією. Микита Ситник був уродженцем Харкова. Закінчив факультет іноземних мов Харківського національного університету. Знав три іноземні мови. У 2015 році підписав контракт із ЗСУ. Брав участь в АТО. З першого дня повномасштабного вторгнення перебував на лінії зіткнення та обороняв Україну. Зазнав смертельних поранень під час російського ракетного удару поблизу села Народичі на Житомирщині.
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Микита Ситник
Загиблі Захисники України: Микита Ситник
Старший лейтенант Микита Ситник на псевдо Нік помер у Житомирському військовому шпиталі 3 квітня 2022 року. Наприкінці березня поблизу села Народичі на Житомирщині він зазнав поранення внаслідок російського ракетного удару. Офіцеру навіки 27 років.
Микита народився 4 березня 1995 року в Харкові. Закінчив факультет іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна.
У 2015 році підписав контракт із ЗСУ. Служив у 25-й окремій повітрянодесантній бригаді, був заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення. Згодом служив у 23-му окремому танковому батальйоні ДШВ ЗСУ та 132-му окремому розвідувальному батальйоні ДШВ, де був офіцером-психологом.
Микита брав участь в АТО/ООС. З першого дня повномасштабного вторгнення перебував на лінії зіткнення та обороняв Україну.
«Микита був сучасним хлопцем, активним, розвиненим. Знав три іноземні мови. Допомагав мені з перекладами. Він був гуманітарієм, але підтримував моє захоплення технікою. Сам прагнув у цьому розібратися, і в нього виходило. Він навчився зварювати, добре знався на комп’ютерах, допомагав мені монтувати сонячні панелі. Мріяв стати хорошим офіцером, поїхати за кордон, щоб там навчати військових», – розповів батько Володимир
Микиту Ситника нагородили нагрудними знаками «Учасник АТО», «За досягнення у військовій службі», відзнакою «За участь в антитерористичній операції», а вже посмертно – орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Поховали офіцера на військовому кладовищі в Житомирі.
У нього залишився батько.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
