Вбиті росією. Даниїл Коваль був уродженцем Вінниччини. Після школи вступив до педагогічного університету, але замість навчання вирішив піти на фронт. У підрозділі у свої 18 років він вже був старшим на бойовій позиції та ухвалював складні рішення безпосередньо на полі бою. Коли Даниїл загинув, до його відпустки залишалося всього три тижні…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Даниїл Коваль
Загиблі Захисники України: Даниїл Коваль
Захисник Даниїл Коваль на псевдо Балу поліг 7 червня 2025 року біля села Катеринівка Сумської області внаслідок атаки ворожого FPV-дрона. Захисникові назавжди 19 років.
Даниїл народився 21 квітня 2006 року в селищі Сутиски на Вінниччині. Вступив до Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, але замість навчання вирішив піти на фронт.
Даниїл служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді на посаді радіотелефоніста.
«Він у 18 років пішов захищати Україну. Він був неймовірно добрий – завжди допомагав усім, хто потребував. Але, на жаль, у 19 років його життя обірвалося… До його відпустки залишалося всього три тижні – я так і не встигла його обійняти, не встигла сказати, як сильно його люблю. Та для мене він назавжди залишиться героєм – моїм братом, який мав добре серце й велике бажання жити, але обрав захищати нас усіх. Його пам’ять живе в мені, в кожному моєму подиху, в кожному мирному ранку, який він виборов ціною свого життя», – написала сестра Карина
«Це хлопчик, з яким я знайшов спільну мову з першого погляду. За місяць я вже радився в бойовій роботі з моїм діамантом Балу. Він ніколи не питав: чому? на скільки? коли я повернусь? Він лише питав, скільки гранат з собою брати. У нашому підрозділі у свої 18 років він вже був старшим на своїй бойовій позиції та ухвалював складні рішення безпосередньо на полі бою. У Малій Локні Курської області він знищив двох ворогів і одного поранив. Але російська армія завдала сильного удару з усіх наявних засобів по позиції, де був Балу. Він отримав осколкові поранення, але брав участь в евакуації важкопоранених бійців. Перше, що він мені сказав під час зустрічі: «Панда, коли я зможу повернутися?». Він хотів далі з гідністю захищати державу, відмовився від 30-денної реабілітації й повернувся до нас. Балу – це не просто військовий, це герой України. Він був професіоналом! Коли Балу героїчно загинув, плакав не тільки я і наша команда, а навіть заступники командира бригади, які перетиналися з ним по роботі. Це втрата не на рівні бригади, а на рівні країни, на рівні майбутнього», – сказав командир на псевдо Панда
Даниїла поховали в рідних Сутисках.
У нього залишилися мама й сестра.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
