Вбиті росією. Артем Лебідь був уродженцем Чернігівщини. У вересні 2022 року його призвали до лав ЗСУ. Для свого юного був дуже мудрим, відповідально ставився до всіх поставлених бойових завдань…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Артем Лебідь
Загиблі Захисники України: Артем Лебідь
Старший солдат Артем Лебідь поліг 26 серпня 2025 року поблизу села Серебрянка Донецької області. Йому назавжди 25 років.
Артем народився 9 листопада 1999 року в селі Мартинівка на Чернігівщині. Спочатку навчався у рідному селі, а повну середню освіту здобув у Більмачівській школі. Продовжив навчання в Прилуцькому агротехнічному коледжі. Спочатку опанував професію газозварника, а потім – водія. Строкову військову службу проходив у лавах Збройних сил України. Працював у ТОВ «Наташа АГРО», а згодом влаштувався у розподільчий центр «Fozzy».
Під час повномасштабної війни, у вересні 2022 року, Артема призвали до війська. Він став командиром гармати артилерійського взводу аеромобільного батальйону 81-ї окремій аеромобільної бригади.
«Добрий, чемний, мужній, працьовитий, життєрадісний, приязний, щирий, щедрий – саме таким усі знали Артема. У будь-якій ситуації готовий був прийти на допомогу. Був вірним товаришем для побратимів, рятував їх від смерті, ризикуючи власним життям і здоров’ям. Був надією та опорою для родини», – написала його кохана Діана
«Для свого юного віку був дуже мудрим, відповідально ставився до всіх поставлених бойових завдань. Був найкращим побратимом», – сказали побратими Артема
За мужність і самовідданість Артем Лебідь отримав низку відзнак: нагрудний знак «За вагомий внесок у боротьбі проти агресії російської федерації», відзнаку «За оборону України», почесний нагрудний знак «Золотий хрест» та орден «За мужність» III ступеня.
Оборонця поховали 2 вересня 2025 року в рідній Мартинівці.
У нього залишилися батьки, брат, сестра та кохана дівчина.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
