Вбиті росією. Давид Іщенко народився на Вінниччині. З дитинства був патріотом. У перший же день повномасштабного вторгнення пішов до військкомату. Поліг під час бойового завдання біля міста Бахмут. Коли він виводив штурмову групу, їх накрила ворожа артилерія… Воїн мріяв відкрити в Закарпатті центр для відпочинку й оздоровлення військових. Після загибелі сина його мрію здійснив батько. Садиба «Зірка Давида» працює у селі Велятино
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Давид Іщенко
Загиблі Захисники України: Давид Іщенко
Солдат Давид Іщенко поліг 20 травня 2023 року під час бойового завдання біля міста Бахмут Донецької області. Коли він виводив штурмову групу, їх накрила ворожа артилерія. Захисникові назавжди 22.
Давид народився 16 жовтня 2000 року в місті Ладижин Вінницької області. З дитинства був патріотом. У 9 років прочитав книгу «Чорний ворон» Василя Шкляра про визвольний рух в Україні. А наступного року, коли почався «Мовний майдан», Давид просив батька відвезти його у Київ чи Вінницю на акцію протесту.
«Я йому: та ти ще ж дитина, ти маленький. А він: тату, якщо всі будуть думати, як ти, то нашої мови не буде. Син жив книжками, захоплювався історією і географією, перемагав на олімпіадах. Читав на пляжі, на роботі… Я мав невеличкий ресторанчик, Давид влітку прийшов працювати офіціантом, і навіть там читав у вільний час. А ще він добре вмів готувати, трошки від мене навчився», – розповів батько Валерій Олексійович
Енергетичний факультет сільськогосподарського коледжу Давид закінчив з червоним дипломом. Потім навчався в Національному університеті «Львівська політехніка». Паралельно працював кур’єром та офіціантом. На останньому курсі зацікавився військовою справою. А в жовтні 2021 року влаштувався оператором у компанію «Нова пошта».
У перший же день повномасштабного вторгнення Давид пішов до військкомату. Але його не взяли, бо мав бронь як студент. Тоді він добровольцем вступив до 125-ї окремої бригади територіальної оборони. На посаді оператора БпЛА боронив Україну на ділянці Краматорськ – Кремінна. На початку 2023-го перевівся у Окремий батальйон Вовки Да Вінчі в складі 67 окрема механізована бригада . І невдовзі вирушив боронити Бахмут.
«Вони відступали з боями з того Бахмута потихеньку-потихеньку… Давид виходив з міста серед останніх, бо у «Да Вінчі» одразу пішов у саперний взвод, і відповідно, мінував залишену територію. Востаннє я бачив сина 6 травня. Він поїхав з дому, з відпустки, назустріч своїй смерті. 20 травня загинув. Давида змогли вивезти тільки на 45-ту добу», – розповів батько
Давид Іщенко знайшов останній спочинок у рідному Ладижині.
Воїн мріяв відкрити в Закарпатті центр для відпочинку й оздоровлення військових. Після загибелі сина його мрію здійснив батько. Садиба «Зірка Давида» працює у селі Велятино.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
