Вбиті росією. Богдан Жмурко був уродженцем Хмельниччини. У 2020 році уклав контракт із ЗСУ. Побратими називали його Манюня, бо був наймолодшим серед них… У день загибелі разом з іншим бійцем він чекав побратимів, щоб вивезти їх з позиції. У цей момент автівку атакував ворожий дрон…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Богдан Жмурко
Загиблі Захисники України: Богдан Жмурко
22-річний Богдан Жмурко на псевдо Манюня поліг 22 березня 2025 року біля села Біловоди Сумської області. Разом з іншим бійцем він чекав побратимів, щоб вивезти їх з позиції. У цей момент автівку атакував ворожий дрон.
Богдан народився 4 серпня 2002 року в селі Жучківці Хмельницької області. У 2017 році вступив до Хмельницького політехнічного фахового коледжу на відділення автомобільного транспорту. Згодом навчався на заочній формі в Хмельницькому національному університеті.
У 2020 році Богдан уклав контракт і служив у 8 полк спеціального призначення ССО ім. Князя Ізяслава Мстиславича. Спочатку ремонтував військові автомобілі, а згодом став водієм у взводі забезпечення. Побратими називали його Манюня, бо був наймолодшим серед них.
«З братом ми були дуже близькі. Він завжди допомагав мені та був опорою. Любив жартувати, рибалити, грати у футбол. У будні був на службі, а на вихідні приїжджав до батьків у село, – розповіла сестра Руслана. – Змалку разом із батьком він брався до будь-якої роботи, що пов’язана з автомобілями. Саме трактори та комбайни виховали в нього любов до рідної землі. Він мріяв відкрити СТО та придбати автомобілі для здачі в оренду. Казав: «Приїду і займуся цим». А ще брат мав справжню голівудську посмішку. До нього завжди всі тягнулися, його діти дуже любили. Він ніколи ні на що не скаржився. Коли був на завданнях, хвилювався, щоб машина не зламалася, а за себе зовсім не хвилювався. Постійно повторював, що там побратими й треба їхати, бо вони чекають».
Богдана нагородили відзнакою «Хрест ССО» та орденом «За мужність» III ступеня.
У нього залишилися батьки, сестра, дівчина, друзі та рідні.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
