Вбиті росією. Анатолій Винник був уродженцем Полтавщини. Працював начальником юридичного відділу у виконавчому комітеті Лохвицької міської ради. 24 лютого 2022 року добровільно став до лав ЗСУ. Був заступником командира штурмової бригади. Загинув внаслідок кульового поранення.
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Анатолій Винник
Загиблі Захисники України: Анатолій Винник
Старший лейтенант Анатолій Винник на псевдо Їжачок поліг 22 червня 2024 року біля села Нечволодівка Куп’янського району Харківщини внаслідок кульового поранення. Воїнові було 36 років.
Анатолій народився 5 серпня 1987 року в селі Безсали на Полтавщині, жив у місті Лохвиця. Закінчив юридичний факультет Полтавського інституту економіки і права за спеціальністю «Правознавство». Під час навчання пройшов військову підготовку офіцера запасу та отримав звання молодшого лейтенанта. У 2011 році закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ.
Працював провідним спеціалістом-консультантом у виконавчому комітеті Лохвицької міської ради, з 2018 року був начальником юридичного відділу.
24 лютого 2022 року добровільно став до лав ЗСУ. Спочатку служив в роті охорони та територіальної оборони Лохвицької громади. Потім добровільно пішов воювати – захищав Чернігівщину та Бахмутський напрямок. Псевдо Їжачок отримав за вміння непомітно проникати на позиції.
Він був заступником командира штурмової бригади, після ротації працював юристом на полігоні. З листопада 2023 року став заступником командира батареї звукометричної розвідки з морально-психологічного забезпечення 48-ї окремої артилерійської бригади. Звідти Анатолія відправили у відрядження на Харківщину до складу тактичної групи «Куп’янськ».
«Толя добросовісно ставився до службових обов’язків, не потребував контролю з боку старших начальників. Він був добрим, спокійним, врівноваженим, чесним, працьовитим, шанував батьків, цінував дружину і любив сина», – сказала мати Ганна
Анатолія нагородили медаллю «Ветеран війни-учасник бойових дій», а також грамотою від командира військової частини за відмінне виконання службових обов’язків і професійну майстерність.
Воїна поховали у рідному селі.
У нього залишилися батьки, дружина, син і брати.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
