Меморіал: вбиті росією. Захисник Іван Рой, 21 рік, Бєлгородщина, січень

Меморіал: вбиті росією. Захисник Іван Рой, 21 рік, Бєлгородщина, січень

Вбиті росією. Іван Рой був уродженцем Київщини. З дитинства займався футболом, а потім кікбоксингом. У 2021 році взяв академвідпустку у коледжі і став до лав НГУ, де служила його мама, у якої був єдиною дитиною. У перший день повномасштабного вторгнення пребував разом з мамою на Чорнобильській АЕС. Потрапив у полон. Іван знаходився на борту ІЛ-76, яким українські полонені поверталися додому…

Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.

Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.

Вбиті росією: Іван Рой

Іван Рой

Загиблі Захисники України: Іван Рой

Солдат Іван Рой загинув 24 січня 2024 року в Бєлгородській області РФ. Він був на борту ІЛ-76, яким українські полонені поверталися додому. Воїнові назавжди 21 рік.

Народився Іван 6 липня 2002 року в місті Славутич Київської області. З дитинства займався футболом. Навчався в місцевих школах №3 та №1, а з 2017-го – в Чернігівській обласній спортивній школі олімпійського резерву з футболу «Юність», де отримав другий спортивний розряд, став громадським інструктором і суддею з футболу третьої категорії. Пізніше через травму з футболом довелося зав’язати, тоді Іван почав займатися кікбоксингом. У 2019 році вступив до Фахового коледжу транспорту та комп`ютерних технологій Національного університету «Чернігівська політехніка». Навчався за фахом «Транспортна логістика».

«Ваня був чесним і справедливим. З повагою ставився до людей старшого віку, допомагав їм. Рішення завжди ухвалював сам. Якщо щось вирішив, то його вже неможливо було переконати в іншому. Був упертим і завжди йшов до мети», – розповіла мама Ольга Михайлівна

У 2021 році Іван взяв академвідпустку і став до лав НГУ, де служила його мама. Обійняв посаду стрільця 1-го окремого батальйону охорони особливо важливих державних об’єктів (нині 28 Чорнобильський полк).

«Він мріяв пов’язати своє життя із полком «Азов». Але я сказала йому: «Давай зі мною послужиш, а потім переведешся», – сказала Ольга Михайлівна

У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Іван був на Чорнобильській АЕС

«У той фатальний день обоє були на зміні – захищали Чорнобильську АЕС. Там нас і взяли в полон. Місяць тримали на станції. А потім вісьмох жінок, серед яких була і я, відпустили, а всіх чоловіків – 168 осіб – вивезли через Білорусь до Росії», – розповіла мама захисника

Іван пробув у російському полоні 23 місяці. За цей час Ольга Михайлівна отримала лише одного листа від сина. Писав, що живий і здоровий.

«Хлопці, які були разом із Іваном у полоні, розказували, що він тримався гідно. Дякували, що виховала такого сина», – поділилася вона

Посмертно Іванові Рою надали звання «Почесний громадянин міста Славутича».

Поховали захисника в рідному місті.

У нього залишилася мама.

УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».

Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/

Пошук
e-mail
Важливі
Новини
Lite
Отримати допомогу
Радіо