Вбиті росією. Андрій Вегера був уродженцем Тернополя. Навчався на третьому курсі університету. Планував піти служити, коли йому виповниться 25. А ще – одружитися через два роки. Останні його слова були: «Летить!». Андрій побачив ракету, що наближалася. Він був єдиною дитиною у своєї мами…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Андрій Вегера
Загиблі у Тернополі: Андрій Вегера
21-річний Андрій Вегера загинув від російського обстрілу Тернополя 19 листопада 2025 року. Він був біля будинку разом із друзями, мав іти на навчання. Розмовляв по телефону з дівчиною Вікторією. Останні його слова були: «Летить!». Андрій побачив ракету, що наближалася. Снаряд влучив у двір, де він стояв під під’їздом. Тоді ж загинули також його дідусь і бабуся, які спускалися в укриття.
Андрій Вегера народився у Тернополі. Закінчив фаховий коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя. Навчався на третьому курсі цього ж університету на факультеті галузевого машинобудування.
«Андрій усе повторював, що коли йому виповниться 25-ть і війна триватиме, то піде служити. Я казала: «Ти в мене один, ти не можеш йти служити. Ти подумав про мене?». А він: «Про нашу Україну треба теж думати». Казав, що ніколи не зрозуміє хлопців, які ховаються. Все рвався в армію, хоч двоє його друзів загинули на війні», – сказала мама Діана
За два роки Андрій планував одружитися. Любив мандрувати, ходити з наметом по Карпатах. Був безстрашним, сумлінним, цілеспрямованим. Прагнув допомагати людям і тваринам. Часто приносив додому бездомних собак і котів.
«Я, його тато, сестричка по татові, з якою вони були дуже близькі, тьотя, кохана дівчина – ми всі дуже за ним сумуємо. Того дня, коли загинув син, напевно, і я загинула разом із ним. Просто його поховали, а мене залишили жити, щоб я ходила на цвинтар і дивилася там на фото своєї дитини», – сказала Діана
В Андрія залишилися батьки та інші рідні.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
