Вбиті росією. . Віталій Долиняк був уродженцем Тернопільщини. У 2021 заснував компанію TurboWest, що спеціалізується на встановленні та ремонті турбін. У листопаді 2025, за тиждень до трагедії, відкрив автосервіс. Дуже любив свою роботу. Разом з дружиною виховували трьох дітей. З першого дня повномасштабної війни допомагав ЗСУ. Під час ворожого удару по Тернополю Віталій загинув у своїй квартирі разом з маленьким сином. Дружина і доньки вижили дивом.
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Віталій Долиняк
Загиблі на Тернопільщині: Віталій Долиняк
39-річний Віталій Долиняк загинув 19 листопада 2025-го внаслідок російського удару по Тернополю. Поруч не стало його маленького сина Давида. Тоді від ворожих ударів у місті загинуло 38 людей.
Віталій народився у Підволочиську на Тернопільщині. Закінчив на відмінно школу, вступив до Тернопільського економічного університету. 29-річним одружився. У шлюбі народилося троє дітей.
У 2021 заснував компанію TurboWest, що спеціалізується на встановленні та ремонті турбін. У листопаді 2025, за тиждень до трагедії, відкрив автосервіс.
«Як він любив свою роботу! Жив нею, знав усі деталі, зріс від майстра до директора власної фірми. Я завжди казала йому, що він найкращий директор у світі. Я обов’язково збережу в пам’ять про нього цю компанію. Там його ідеї, його цілі та його ім’я», – сказала дружина Тетяна
З першого дня повномасштабної війни Віталій допомагав бригадам Збройних Сил України та окремим військовим – фінансово або запчастинами до техніки. Одна зі стін його кабінету завішана подяками.
Віталій був спокійним, добрим чоловіком, відповідальним і ніжним батьком. Його поважали і любили друзі.
«Віталік любив сімейні подорожі. Організовував усе сам. Крайня поїздка була на початку листопада у Кам’янець-Подільський. З теплом згадую ці прекрасні дні. А 20 листопада ми планували вікенд в Австрії лише вдвох. Називали це побаченням. Але за день до того нас роз’єднали назавжди», – сказала Тетяна
19 листопада 2025 року родина Долиняків прокинулася рано-вранці. Доньки збиралися до школи, син Давид – у садочок.
«Раптом ми почули гучні звуки. Люди в дворі метушилися. Я встигла випити свою склянку теплої води. Чоловік лежав на ліжку. До нього прийшов син – вони були наче одним цілим. Я зайшла до них забрати із зарядки годинник. Тільки за поріг – мене вдарила хвиля. Летів пісок, осколки, все було гаряче, мною било в різні боки. Якось я присіла, за щось схопилася. Нічого не бачила і не чула – ніби мене запхали у зіппакет», – розповіла дружина
Тетяна пішла на голос доньки до дитячої кімнати. Середня дочка була в своєму ліжку, за вказівкою старшої сестри дихала в ковдру.
«Ударна хвиля вирвала все з двох кінців квартири. Ми з донькою крізь вирву кричали про допомогу. Наш крик нас трьох врятував. Сусід почув. Вистрибували на вулицю прямо на нього», – додала Тетяна
У Віталія Долиняка залишилися дружина, дві доньки, мати і бабуся.
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
