Вбиті росією. Іван Какуля був уродженцем Борової на Харківщині. Там і жив. 40 років працював робітником на елеваторі. Захоплювався будівництвом. Сам збудував дім для своєї родини. Допомагав з цим іншим. Вільний час проводив на риболовлі. У свої 82 був міцним, мав гарне здоров’я. Його життя відібрав російський обстріл касетними боєприпасами. «Після першого обстрілу батько подумав, ніби все закінчилося, і вийшов на подвір’я перевірити, чи цілий будинок. І в цей момент почався другий обстріл», – розповіла донька. Дружина пана Івана пережила його лише на 8 місяців. Вона дуже сумувала за чоловіком…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Іван Какуля
Загиблі на Харківщині: Іван Какуля
Вбиті росією. Іван Какуля був уродженцем Борової на Харківщині. Там і жив. 40 років працював робітником на елеваторі. Захоплювався будівництвом. Сам збудував дім для своєї родини. Допомагав з цим іншим. Вільний час проводив на риболовлі. У свої 82 був міцним, мав гарне здоров’я. Його життя відібрав російський обстріл касетними боєприпасами. «Після першого обстрілу батько подумав, ніби все закінчилося, і вийшов на подвір’я перевірити, чи цілий будинок. І в цей момент почався другий обстріл», – розповіла донька. Дружина пана Івана пережила його лише на 8 місяців. Вона дуже сумувала за чоловіком…
Життя 82-річного Івана Какулі відібрав російський обстріл касетними боєприпасами селища Борова на Харківщині. Він отримав тяжкі поранення проти ночі 10 червня 2024 року, від яких 15 червня помер у лікарні Харкова.
Іван Какуля народився в Боровій. Закінчив сім класів школи. 40 років працював робітником на елеваторі. Жив разом із дружиною. Проти ночі 10 червня 2024 року російські війська обстріляли Борову касетними боєприпасами в два етапи.
«Я так розумію, після першого обстрілу батько подумав, ніби все закінчилося, і вийшов на подвір’я перевірити, чи цілий будинок. І в цей момент почався другий обстріл. Батько погано чув. Може не зорієнтувався, що летить. «Касетка» потрапила під паркан, тата дуже посікло осколками», – розповіла донька Світлана
Після дзвінка сусіда донька прибула на місце події. Викликали «швидку». Івана доставили до військового госпіталю, зробили операцію і відправили в Харків. Він був під штучною вентиляцією легень, пережив ще одну операцію. Однак організм не витримав і 15 червня Іван помер. Його поховали в Боровій.
Іван Какуля захоплювався будівництвом. Сам збудував дім для своєї родини. Допомагав з цим іншим. Вільний час проводив на риболовлі.
«Батько був справедливим, чесним, принциповим. Вів здоровий спосіб життя, останні 30 років не пив і не курив. Був міцним, великим чоловіком. Мав чудове здоров’я. Тримали з мамою город, поросяток, курей, кролів. З усім самі справлялися. Коли в госпіталі йому робили операцію, лікар сказав, що з таким організмом батько міг би ще 20 років прожити», – додала донька
Через вісім місяців після загибелі Івана померла його дружина. Донька розповідає, що мати сумувала за чоловіком, з яким прожила 65 років. Невдовзі її евакуювали до Ізюму. Жінка важко переживала ситуацію і почала хворіти.
В Івана Какулі залишилися донька і троє онуків
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
