Вбиті росією. Павло Вакуліч був уродженцем Рівненщини. З 2019 року був членом політичної партії «Нацкорпус». У цивільному житті працював охоронцем служби безпеки у ТЦ «Епіцентр». Під час повномасштабної війни став на захист України. Був наймолодшим солдатом батальйону, але вмотивованим до військової справи. Старші побратими поважали його та називали Петрович. Оборонець прикривав відхід основних сил бригади і потрапив під ворожий артилерійський обстріл. Довгий час вважався зниклим безвісти…
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Павло Вакуліч

Загиблі Захисники України: Павло Вакуліч
22-річний солдат Павло Вакуліч, псевдо Петрович, поліг 26 березня 2024 року біля села Орлівка на Донеччині. Оборонець прикривав відхід основних сил бригади і потрапив під ворожий артилерійський обстріл. До листопада 2025-го його вважали зниклим безвісти – загибель підтвердили за результатами ДНК-експертизи.
Павло народився 15 липня 2001 року в селі Іванчі Рівненської області. У 2018 році закінчив Полицьку школу і вступив до Техніко-економічного фахового коледжу НУ «Львівська політехніка», де здобув кваліфікацію техніка-теплотехніка. З 2019 року був членом політичної партії «Нацкорпус». У цивільному житті працював охоронцем служби безпеки у ТЦ «Епіцентр» у місті Рівне.
Під час повномасштабної війни служив у 1-му стрілецькому батальйоні 3-тя окрема штурмова бригада, де був розвідником-оператором і снайпером.
Він був наймолодшим солдатом батальйону, але вмотивованим до військової справи. Старші побратими поважали його та називали Петрович.
«Павло був веселим, життєрадісним і розумним юнаком. Любив військову справу, життя та Україну», – сказав батько Петро Петрович
Поховали захисника у селі Полиці на Рівненщині.
Посмертно Павла нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У нього залишилися батько Петро Петрович, мати Тетяна Володимирівна, брати Михайло, Олександр, Владислав і сестри Ірина, Анастасія та Діана.
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/





