Вбиті росією. Олексій Жалоба був уродженцем Кіровоградщини. Працював вчителем фізики та інформатики, а потім – у логістичній компанії. Вільно володів англійською мовою. У 2018 році долучився до лав Національної гвардії України. Захищав Україну під час повномасштабної війни. Загинув внаслідок удару ворожого дрона.
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Олексій Жалоба
Загиблі Захисники України: Олексій Жалоба
Старший солдат Олексій Жалоба народився 3 серпня 1992 року в місті Олександрія Кіровоградської області. Згодом переїхав з родиною до села Клинці, де закінчив школу. Потім навчався в Кропивницькому державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка, де опанував професію вчителя фізики та інформатики.
Олексій працював за фахом у Кіровоградській школі № 1, пізніше – в Управлінні з питань цивільного захисту населення. Звідти його призвали на строкову військову службу до НГУ, яку проходив у Кривому Розі. Після демобілізації працював у логістичній компанії в Кропивницькому, яка здійснювала перевезення Європою. Вільно володів англійською мовою, захоплювався футболом, багато читав, особливо твори Стівена Кінга.
У 2018 році знову долучився до лав Національної гвардії України. Під час повномасштабного вторгнення воював у 13-та бригада НГУ «Хартія». Обіймав посаду авіаційного механіка в батальйоні розвідки. Мав псевдо Аксель.
Олексій поліг 26 грудня 2023 року біля села Серебрянка на Донеччині внаслідок удару ворожого дрона. Захисникові назавжди 31 рік.
«Він ніколи не хотів бути військовим, але дуже хотів жити, працювати, мріяти в цій країні. Мав так багато мрій. Любив свою сім’ю і дім. А ще людей. Всіх. Знаходив хороше в кожному і кожній. Багато жартував. Коли сміявся, мав зморшки в кутиках очей, найдобріших очей на всій планеті. Хотів відкрити паб, де зустрічалися б друзі на футбол і розмови. Олексій навчив мене любити. І показав, як це, коли тебе люблять. Ми разом виросли, разом планували. У старості хотіли подорожувати, фотографувати гори. Він був весь зі світла. Тепер це світло живе в мені», – розповіла дружина Марія
Поховали Олексія на Далекосхідному кладовищі у Кропивницькому.
Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У нього залишилися мама та дружина.
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
