Вбиті росією. Роман Шелєхов був уродженцем Харківщини. Опанував фах слюсаря-електрозварника. Під час навчання працював вантажником в АТБ, щоб допомогти мамі і сестрам. Займався спортом. З початком повномасштабної війни став на захист України. Тримав оборону на Луганському, Запорізькому, Харківському та Донецькому напрямках.
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Роман Шелєхов
Загиблі Захисники України: Роман Шелєхов
Молодший сержант Роман Шелєхов народився 18 жовтня 1999 року в селі Феськи на Харківщині. Закінчив Харківський професійний коледж будівництва та промисловості, де опанував фах слюсаря-електрозварника. Під час навчання працював вантажником в АТБ, щоб допомогти мамі та сестрам. На дозвіллі любив рибалити, швидко їздити на авто та мотоциклі, а також грати в CDM. Займався у тренажерному залі та захоплювався волейболом.
З початком повномасштабної війни став на захист України. Служив помічником гранатометника у складі 3 бригада оперативного призначення НГУ «Спартан». Тримав оборону на Луганському, Запорізькому, Харківському та Донецькому напрямках.
Роман Шелєхов на псевдо Рамзес поліг 1 квітня 2025 року біля селища Удачне на Донеччині. Захисника впритул розстріляли російські військові. Йому було 25 років.
«Він був дуже щирою та доброю людиною, настільки яскравою та хорошою, що ми іноді жартували: його можна прикласти замість подорожника, аби загоїти всі рани. Дуже любив збиратися усією родиною, для нього було таким щастям, коли випадало декілька вихідних і ми могли зібрати батьків, родичів та друзів. Він був людиною з великої літери. На службі завжди сумлінно виконував усі накази, був пліч-о-пліч з побратимами, ніколи не лишав їх, навіть самостійно евакуйовував хлопців на власних плечах. Я впевнена, що та кількість військових, які його згадують тільки найкращими словами, та побратимів, які приїхали попрощатись з ним востаннє та й досі приїжджають, аби підкурити цигарку й поговорити на могилі, говорить сама за себе», – написала дружина Вікторія
Роман отримав низку нагород, зокрема нагрудні знаки «За доблесну службу» та «Ветеран війни», а вже посмертно – орден «За мужність» ІІІ ступеня та медаль «Захисник Золочівщини».
Поховали воїна в рідному селі.
У нього залишилися мама, дві сестри та дружина
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
