Вбиті росією. Захисник Сергій Великий був уродженцем Хмельниччини. Був глибоко віруючою людиною, його родина сповідувала католицизм. Їздив на заробітки до Польщі. Збудував власний будинок і посадив сад. Коли в 2022 році почалося повномасштабне вторгнення, повернувся в Україну та став на її захист. Загинув в селі Роботине Запорізької області під час спроби евакуювати поранених побратимів.
Новини України – НСН під час загальнонаціональної хвилини мовчання щодня публікують матеріали, оприлюднені на платформі пам’яті “Меморіал” агенції “Або”.
Всі ці люди просто хотіли жити на своїй землі.
Вони – не цифри в статистиці.
Ми не маємо права забути.
Вічна і світла пам’ять кожному! Співчуття рідним і близьким.
Вбиті росією: Сергій Великий
Загиблі Захисники України: Сергій Великий
Старший солдат Сергій Великий на псевдо SERVUS народився 25 січня 1988 року в селі Нижнє на Хмельниччині. Навчався в коледжі Подільського державного аграрно-технічного університету за спеціальністю «Електрифікація і автоматизація сільського господарства». Опанував фах електромонтера та 8 років працював у Деражнянському РЕМ ПАТ «Хмельницькобленерго», а згодом їздив на заробітки до Польщі. У юності любив футбол, пізніше захопився риболовлею та полюванням. Збудував власний будинок і посадив сад.
Коли в 2022 році почалося повномасштабне вторгнення, Сергій був за кордоном. Він повернувся в Україну та став на її захист. Служив розвідником 2-го розвідувального відділення розвідувального взводу 2-го механізованого батальйону 33 Окрема Механізована Бригада.
Сестра згадує, що він дуже ретельно обирав собі псевдо. Він був глибоко віруючою людиною, його родина сповідувала католицизм. Тож хотів, аби псевдо було пов’язане з Богом: латинське слово servus означає «слуга», а для Сергія воно мало значення «слуга Господній».
35-річний оборонець поліг 31 жовтня 2023 року в селі Роботине Запорізької області. Під час спроби евакуювати поранених побратимів він потрапив під ворожий артилерійський і мінометний обстріл.
«Сергій був душею нашої родини – наймолодшим із дітей у родині Великих. Його всі дуже любили. Світлий, завжди був усміхнений, добрий та щирий. Любив життя і людей, які були поруч, обожнював свою донечку Даринку. А ще був справедливим, відданим, мужнім та сильним чоловіком. Завжди поспішав усім на допомогу. Не зміг відмовити і в останні години свого життя – поїхав на завдання, хоча багато хто відмовився, бо знали, що це дорога в один кінець. Він поспішав врятувати поранених і пожертвував собою заради інших. У нашій пам’яті він залишився найкращим сином, чоловіком, батьком, братом, хрещеним, якого тільки міг дати Господь», – написала сестра Леся
Посмертно захисника нагородили орденом «Полеглого Воїна», відзнакою «Почесний громадянин міста Деражня» та медаллю «Ветеран війни – учасник бойових дій».
Поховали воїна у рідному селі.
У нього залишилися дружина Вікторія, донька Дарина, брат Олександр та сестра Леся
Інші трагічні історії тут: https://nsn.net.ua/tag/memorial/
УВАГА! Допоможіть зберегти пам’ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих на сайті Меморіал: «Вбиті росією».
